Сьогодні, 31 травня, ми згадуємо Перший Вселенський Собор і отців Церкви, які зібралися на цьому Соборі. Настоятель Покровської церкви отець Михаїл звернувся до прихожан з такою проповіддю:
«Улюблені во Христі браття і сестри. Так непомітно закінчився весь Пасхальний цикл свят. Ми своїми духовними очима провели Господа Нашого Іісуса Христа на Небеса у святі Вознесіння. І ось ми вже очікуємо свято Сходження Духа Святого і свято Троїці. Зелені свята наближаються.
У цьому міжчассі Свята Православна Церква молитовно згадує святих отців Першого Вселенського Собору на котрому було встановлено вшанування Святої Троїці і утверджено віру в Бога Єдиного у Троїці Святій. Ми віруємо і утверджуємо це у Символі Віри, який читаємо кожного дня, співаємо на літургії, що Бог Єдиний у Трьох Особах – Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий. У Троїці Святій Єдиний.
І сьогодні ми чули у Святій Євангелії, як Господь Наш Іісус Христос молиться Отцю Небесному: «Боже збережи їх, – тобто нас з вами, – тих кого Ти дав мені, щоб вони були єдине, як і Ми з Тобою». Господь молиться про Єдність Церкви. Яка важлива ця молитва особливо сьогодні для всіх нас.
Ми розділені, перш за все, самі в собі, ми розриваємося між небом і землею, між гріхом і праведністю. І сам Апостол Павло каже: «Що хочу – не роблю, а чого не хочу, те роблю».
Ми розділені в народі, вся земля поділена границями, сферами впливу, економічними сферами і про яку єдність можна говорити.
Ще нещодавно нам здавалося, що весь світ єдиний і раптом стається така незначна в історичному сенсі подія, знову весь світ розпався на маленькі клаптики, закрилися границі. І ми закрилися по своїх домівках, тілом розділилися. Розділена церква на десятки і сотні конфесій. Розділена Україна і напевно найважливіше сьогодні питання єднання – це для нас українців. І знову продовжують нас ділити, ділити, ділити…
Як же знайти цю єдність?
Святі отці Першого Вселенського Собору теж не були єдиними у своїй думці. Була і єресь, яку ми сьогодні називаємо аріанство. Ці утверджували, що Господь Іісус Христос теж є Богом, а Арій і його прихильники стверджували, що Бог Іісус Христос не є Богом, що Він Син Божий, так як ми з вами діти Божі, що Він є просто людина. Але в молитві, але в Євангельській оповіді, знайшовши істину, Церква утвердила цю істину. Аріанство залишилося і сьогодні ще є прихильники такої думки. Але Церква залишається живою і єдиною. Свята Православна Христова Церква.
У нашому українському розділенні було щось подібне. Навіть на Об’єднавчому Соборі, який ось недавно відбувся в Україні теж не все було гладко. І розповідав наш Владика у момент, коли вже здавалося все розвалюється, священики раптом почали читати молитви Царю Небесному, молитву до Духа Святого і в той же момент все налагодилося. І порозуміння прийшло, і проголосували всі Єдиним Тілом Христовим – одноголосно за Владику нашого Митрополита Епіфанія.
Отже єдність здобувається тільки в істині і в молитві. Єдність – це не щось механічне, що можна ото зігнали до купи і сказали, що ви будете одне тіло, ви будете єдині. Так не виходить і бачили ми це в Радянському Союзі, де нас називали «советскій народ». Але як тільки прийшли випробування розспався єдиний «советскій народ» на справжні народи, бо не було духовної єдності.
У духовній і тільки у духовній єдності ми можемо бути єдині і десятиліття, і століття, і вже тисячоліття Церква Христова Єдина. Є випробування, є негаразди, але ми живі, живий організм – Єдина Христова Церква.
Ото знаєте як у сім’ї бувають і негаразди, і сварки, і лайки, але сім’я саме у цьому укріпляється, знаходить істину і правду. Саме в цих випробуваннях знаходиться правда й істина у нашій Христовій Церкві.
В молитві й істині будемо берегти нашу єдність, єдність в Бозі Нашому в Господі Нашому в Іісусі Христі. Хай ця єдність утверджується Богом, в цій єдності любімо один одного, шануймо один одного, бережімо один одного і молімося один за одного.
Боже благословення на всіх вас».
«Спаси Господи», – відповідають прихожани храмі святої Покрови.
