Сьогодні, 28 серпня, велике свято Успіння Пресвятої Богородиці. В цей день настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до прихожан з такою проповіддю:
«Улюблені во Христі браття і сестри. Сьогодні Свята Православна Церква молитовно святкує День Успіння Божої Матері.
Минулого тижня померла наша найстаріша прихожанка, їй виповнилося 89 років. Пішов 90 рік і через декілька днів померла. Жила тут недалеко по сусідству. І ось ми служили похорон, вийшли на вулицю, я сказав людям – придивіться, вона не померла, вона дійсно усопла. Спочила, кажуть в Україні. Вона лежала не мертва, вона лежала спочила, вона ніби посміхалася, вона ніби спала.
І віруємо ми, що після смерті і Воскресіння Господа нашого Іісуса Христа, смерть не має влади над нами. Господь Воскрес і дарував нам вічне життя. І наші померлі спочивають у вічному сні до останнього дня Судного. І ми називаємо їх спочилими.
Сьогодні ми святкуємо Успіння Божої Матері, Діви Марії, яка народила нам Бога Господа нашого Іісуса Христа, яка стала святи кивотом, який вмістив у собі Самого Бога. І святкуючи це, ми віримо – смерті не існує. Є тільки маленька мить переходу від цього життя до існування там у світі духовному з Богом Господом нашим Іісусом Христом.
І з цією вірою ми не боїмося смерті, як не боялися її наші діди і прадіди. Згадайте, ще за життя робив собі дідусь гроба, лягає у гроб і каже – ну, бабо, дивись як я буду виглядати.
Для нас сьогодні це і смішно, і страшно, як це у гріб лягти та це страшно. А наші предки не боялися цього, вони жили все своє життя лицем вперед, дивлячись у майбутнє, і бачили перед собою не смерть, а вічне життя. І чекали цього вічного життя і готували до свого дня успіння святковий одяг і чекали цього дня.
Прийшов час, у наших серцях в багатьох засіяли сумнів і ми боїмося цього дня, і ми лякаємося, оглядаємося в минуле, тримаємося за це минуле і боїмося майбутнього, а воно не омине нас. Як і Матір Божа Усопла і ми спочинемо колись, рано чи пізно. І як Матінка Божа була готова стати перед Господом, перед Своїм Сином і Богом нашим, будьмо і ми з вами готові будь-якої миті стати перед Господом. Щоб і ми з вами, коли прийде наш час, лежали не померлі, а спочилі, світлі і чисті. А для того треба жити повноцінним життям, щоб спочити у світлі віри. Треба жити у світлі віри, жити і молитися, трудитися і славити Господа нашого Іісуса Христа. І скільки Господь відміряє нам, все це наше Богом дане. Пам’ятайте це.
Сьогодні ми ще і ще раз згадуємо молитовно Божу Матір. Коли померла Вона, на її похорон зібралися всі апостоли, крім апостола Фоми, він не встиг. І коли вже захоронили Її тіло, він приїхав і захотів ще раз глянути і попрощатися з Богородицею. Відкрили гроб, а тіла її там вже не було. Господь забрав Її до себе разом із тілом.
Господь воскресить і нас з вами, і призове до Себе разом з нашими тілами і душами. Будьмо і ми готові до цього. І сьогодні, святкуючи Успіння Божої Матері, радіймо тому, що смерті не існує, є тільки успіння. Що і ми з вами не помремо, ми тільки спочинемо.
І з цією вірою будемо жити скільки Бог дарує нам, будемо славити Бога нашого, що смертією смерть подолав, будемо славити Божу Матір, яка любить нас навіть у Своєму Успінні.
Боже благословення на всіх вас!».
«Спаси Господи», – відповідають прихожани храму святої Покрови.
