У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови звернувся до прихожан з такою проповіддю:

«Слава Іісусу Христу! Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні ми слухали притчу Господа нашого Іісуса Христа про багача і Лазаря. Про багача, який все життя своє розкошував і бенкетував і коли помер, то потрапив в ад і терпів муки адські. Про Лазаря – бідну, нещасну людину, який лежав біля воріт багача і надіявся на крихти, які падають зі столу його. Собаки приходили і лизали струпи, рани його.

Господь підіймає питання багатства і бідності. Питання, яке було актуальним 2 000 років назад, і як не дивно і страшно, залишається актуальним і сьогодні, коли дві тисячі років ми знаємо віру Христову, віримо в Господа нашого Іісуса Христа, віримо і знаємо Його вчення і слова. Але та безодня, та прірва між багатими і бідними, між багачем і Лазарем стає ще більшою.

Ми не можемо знати скільки було багачів і бідняків у ті часи, але сьогодні статистика дуже сумна. За статистичними даними кожен день у нашому світі від голоду, від недоїдання, від хвороб і болізней пов’язаних із недоїданням, повторюсь, кожен день помирає 25 тисяч людей…Ще раз повторюю – 25 тисяч людей у сьогоднішньому світі кожен день помирає від голоду.

Для нас це страшно і дивно. Ми живемо в країні, де на кожному метрі родить картопля. Буде картопля і з голоду ми не помремо, особливо це актуально для Ніжина. Але у світі є люди, які не знають цього, у світі є люди, як той Лазар чекають на крихту, щоб впала зі столу багачів. А багачі розкошують і розкошують не просто в їжі, а купляють яхти, літаки, цілі острови купляють. І знову ж таки за статистичними даними, якщо б кожна людина і в тому числі багачі відрахували б ту десятину про яку говорить Господь, кожного бідняка, кожного Лазаря на сьогоднішній день можна нагодувати і ще й залишаться остатки.

І знову ми повертаємося до віри. Якщо є віра у людини, то вона поділиться, вона нагодує свого ближнього, вона виконає Біблійну заповідь – дасть десятину і світ зміниться. Здавалося б так просто, але нічого не змінюється.

Проходять роки за роками, століття за  тисячоліттями, ми знаємо віру Христову, ми віримо Христу, але проблема залишається тою ж самою. Знову в нашому світі є багачі, які не помічають бідності кругом себе, не просто  бідності, а страждання людського не бачать і не співчувають. І є ті бідняки, які помирають з голоду. Я не осуджую сьогодні багатих, бо проблема не у багатстві.

Якщо є у світі багаті люди, то буде і кому поділитися. Проблема у сердечній черствості і в скаредності, проблема в  жадібності і накопичення цього багатства, яке відриває людину від Бога і людина перестає бачити світ кругом себе. Черствіє серце, черствіє до ближнього свого і до Бога. Але кожен з нас стане перед Богом і тоді доведеться відповідати. Де ми будемо, чи із бідним Лазарем приймемо блаженство у майбутньому житті, чи будемо страждати  у пекельному вогні залежить сьогодні від нас з вами.

І ми, ті, що сьогодні стоїмо в храмі, у нас немає мільйонів, але в кожного з нас є те, чим ми можемо поділитися із ближнім своїм. І тоді, і тільки тоді ми можемо надіятись на те, що хтось поділиться і з нами. Тоді і тільки тоді ми можемо надіятись на Вічне блаженство з Господом нашим Іісусом Христом.

Життя сьогодні складне, проблема різниці між бідними і багатими стає ще більшою і більшою, і прірва, про яку ми читали сьогодні у Євангелії, між бідними і багатими збільшується і збільшується. Але ми з вами, ми християни можемо почати вже сьогодні цю прірву зробити меншою, помолитися за весь світ, за бідних і багатих, поділитися тим, що ми маємо – своєю любов’ю і увагою до ближніх наших. А поділившись, помолившись, стати ближчими до  Бога і один до одного. Нехай так буде.

Боже благословення на всіх вас».

«Спаси Господи», – відповідають прихожани храму святої Покрови.

Сьогодні також у нас свято Димитрія Солунського і отець Михаїл привітав постійного прихожанина Дмитрія Щербину, який постійно працює на відбудові церкви, допомагає церкві. І всіх Дмитріїв, Дмитровичів і Дмитрівних з іменинами, хай святий Димитрій Солунський береже і допомагає вам!

Також сьогодні святкує свій день народження паламар храму святої Покрови Іван Васильович. «Хочеться так багато сказати, бо серце наповнене любов’ю і великою шаною до нашого самого юного і завжди енергійного паламаря Івана Васильовича, який прийде до церкви і одразу видно, що прийшов Іван Васильович, бо де він прийшов то за ним образу порядочок і все лежить на своєму місці. Така гарна команда у нього, – каже отець Михаїл. – Всі хлопці його слухають і люблять, і шанують, і допомагають йому. Ще сто років Іване Васильовичу ми маємо з вами у церкві відмітити, заспівати вам Многая літа, щоб Боже благословення було на вас і Матінка Божа покривала від усякого зла». Хай Господь примножує ваші літа! Многая і благая літа!