У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до прихожан з такою проповіддю:
«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Амінь. Улюблені во Христі браття і сестри, в цю Неділю Свята Православна Церква молитовно згадує Іоана Ліствичника, святого, який написав книгу духовного зростання. Сходинка за сходинкою він описав, як людина повинна підніматися до неба, до Бога. І ця книга називається «Ліствиця», тобто «Драбина» нашою українською мовою. Саме тому, його назвали Ліствичником.
Чи бували ви в горах? Чи доводилося комусь із вас підніматися у високу гору? Можливо не всім. Скажу по-іншому, кожен з нас піднімався по сходинках на п’ятий, а може хтось і пробував на десятий, чи п’ятнадцятий поверх підніматися, особливо в Києві, де висотки.
Сходинка за сходинкою, спочатку шлях здається легким, ну подумаєш. Друга сходинка, третя сходинка, піднявся до першого поверху, вже трішки важко. Піднявся трішки вище, вже і дихання збивається. А ще вище вже і ноги не підіймаються, а підійматися ще треба і вище, і вище, і вище.
Важкий шлях до Неба, до Бога. Такий, як і важко підійматися по сходах на десятий, чи п’ятнадцятий поверх. Ми ж звикли у цьому житті робити все дуже швидко, на кнопочку нажав, в ліфт зайшов, на кнопочку нажав і ти вже на двадцятому поверсі. І так хотілося б і до Бога, щоб прочитав одну молитву маленьку і ти вже у Бога, і ти вже спасенний. Сьогодні такий час. Ми пишемо листи, на кнопочку нажав і цей лист вже в іншому кінці світу, в Америці, наприклад. І необов’язково писати, зараз можна і відео пересилати з одного кінця світу в інший, одним нажаттям кнопочки. Так же ми переводимо гроші, так же ми і переміщаємось, сів на літак і через годину ти в іншому кінці нашої держави, а через дві – в іншому кінці світу.
Але це не тільки сьогодні так, це історія споконвічна. Так і Адам і Єва захотіли, от яблуко з’їв і одразу все дізнався, і одразу все отримав, все, що тобі треба. Так і учні хочуть, правда, щось таке з’їсти, щоб одразу все вивчити. Але для того треба потрудитися, щоб щось отримати, щоб щось вивчити.
Щоб дістати спасіння від Господа, потрібен труд, наша з вами молитва, наш з вами піст. І не просто декілька днів на початку посту і декілька днів в кінці посту, і не просто в один день, чи в один рік, чи в один місяць, повсякденний, повсякчасний труд. Як по сходинках, крок за кроком все вверх і вверх. Духу не стає – помолися Богу, Господь допоможе, сил не вистачає – покладися на Бога, і Він пошле тобі Ангела Хранителя, який підставить тобі своє плече, який допоможе тобі в цьому шляху повсякденному.
Вверх до Світла, до Неба, до Бога.
І в цьому шляху не тільки наші слабкі сили не дають нам підніматися, духи нечисті нас відволікають, кажуть зупинися, підставляють різні перепони. І Господь сьогодні каже у Святій Євангелії: «Постом і молитвою відганяються духи ці».
І знову ми повертаємось – піст і молитва, повсякденна праця духовна і фізична, все це нас наближає до Бога, все це береже нас від духів злоби піднебесної.
Сьогодні середина посту, ми вже пройшли певний шлях посту, попереду ще залишається декілька тижнів. Можливо хтось уже втягнувся в ці дні, можливо комусь важко. Але як би не було, пам’ятайте – Господь завжди підкладе руку допомоги, підкладе плече Своє, допоможе нам, якщо ми будемо тягнутися до Нього, якщо ми будемо просити у Нього, так як попросив сьогодні чоловік: «Господи, вірую, поможи моєму невірству». Ми віруємо, але як часто на цій дорозі, дорозі до Бога, на цій драбині до Неба нас сумнів спіткає. Як часто нам потрібна Божа допомога.
Молімося, молімося і постуймо, і Господь буде завжди з нами. Хай повсякденна молитва, повсякденний піст сьогодні укріпляє нас у вірі нашій, а якщо не вистачає віри – Господи, допоможи нашому невірству.
Боже благословення на всіх вас!».
