У цю світлу неділю отець Олександр звернувся до парафіян храму святої Покрови з такою проповіддю:
«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь!
Дорогі во Христі браття і сестри, сьогодні ми слухали слова Господа нашого Іісуса: «Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне». Це ті самі слова, що ми чули святкуючи Хрещення Господа нашого Іісуса Христа, слова, якими почав свою проповідь Іоанн Хреститель. Цими ж словами починає проповідь і служіння роду людському Іісус Христос.
Господь наш Іісус прийшов на річку Йордан просити прощення і каятися разом з тисячами і тисячами людей, хоча Він був безгрішний, всі ми це добре знаємо. Але Він показав взірець, що служіння повинне починатися для кожного з нас із покаяння. І наша віра полягає не тільки у тім, що ми визнаємо Іісуса за Спасителя, що ми визнаємо, що Господь є Творець і Владика Всесвіту. Віра полягає у любові до своїх ближніх і в покаянні у наших гріхах, оскільки ми знаємо, що ми є убогі духом. Це є перша заповідь блаженства, яку ви всі добре знаєте: «Блаженні убогі духом, бо їх є Царство Небесне». Царство Небесне – це Царство Боже, це тотожно. Ви всі добре знаєте третю заповідь, євангеліст Матфей заміняє слово «Боже» словом «Небесне».
Після того, як Господь прийняв Хрещення, він пішов у пустелю молитися Богові, спілкуватися з Ним. І там Він зустрів спокусника, який спокушав Його такими ж пропозиціями, якими спокушав перших людей. І ми добре знаємо, що Господь захищався словами святого Письма, словами із повторення Закону. І це є для всіх нас взірець, коли ми отримуємо благодать хрещення, це не значить, що ми убезпеченні від усіляких спокус, це не значить, що ми убезпеченні від скорбот і хвороб. Але ми повинні бачити свою мету, що ми повинні долучитися до Царства Божого тут і зараз поки ми живемо на землі. Оскільки Царство Боже не має категорії часу і простору. Господь Іісус говорить: «Царство Боже всередині вас».
Також пам’ятаємо слова, які говорить Господь через пророка Моісея: «Будьте святі, бо і Я святий». І звичайно ми розуміємо, що ми не можемо бути святими, але ми не повинні забувати, що є образ Бога і ми повинні до цього прагнути. А цього можна досягти тільки через покаяння, через визнання наших гріхів. Покаяння з давньоєврейської означає – «повернення». Це значить не просто визнати, що ми згрішили, а це наше рішення повернутися до Бога обличчям. Щоб здолати зло всередині нас і здолати наші гріхи через покаяння і наближатися до Бога і до Його Царства.
Коли ми говоримо про Царство Небесне, я впершу чергу згадую слова Іісуса: «Якщо ви не змінитися і не станете як діти, ви не увійдете у Царство Боже». Отже нам є у кого вчитись, Сам Господь Ісус наш показує приклад і Він вказує на тих у кого ми маємо вчитись тут сьогодні, тут зараз. Вчитися у наших діточок щирості, вчитися доброті, любові і готовності пробачити один одному і нам дорослим.
Хочу закінчити словами геніального священика Олександра Меня, який сказав: «Люблю Тебе Господи більше всього на світі, бо Ти єси моя істина радість, душа моя. Заради Тебе я люблю свого ближнього». Легко любити людей, які нам симпатичні, але нелегко любити тих, хто нам не симпатичний. Але Господь Іісус нам показує цей приклад, і через те Олександр Мень говорить: «Заради Тебе я люблю свого ближнього». Ми знаємо, що найбільшою заповіддю є любов до Бога і любов до ближнього.
Боже благословення на всіх вас!».
