22 травня Свята Православна Церква молитовно згадує святого Миколая Чудотворця, саме цього дня мощі Святого були перенесені з Мир Лікійських в Бар. У цей день після святкової літургії настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до Парафіян з такою проповіддю:
«Христос Воскрес!
Во Ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь!
Улюблені во Христі браття і сестри, перш за все, у сьогоднішній день я хочу вітати всіх нас із нашим храмовим святом, адже наш храм – це храм святителя Миколая, Миколая, який береже нас, береже нашу громаду і береже нашу Україну. І не даремно, не просто так б’ються воріженькі до міста Миколаїв, добиваються і ніяк добитися не можуть. Миколай – духовний воїн, який береже нашу Україну, нас українців. Ми любимо Миколая, особливо дітки, а Миколай святий любить нас. За що ж любить Бог нас українців?
Сьогодні ми читали святе Євангеліє про криницю Якова. Сьогодні ця криниця є одна із святинь куди їдуть паломники. І ми прекрасно розуміємо, що означає «криниця», бо ми і самі шануємо криницю. Коли я приїхав у Ніжин, перш за все шукав якесь святе місце. І мені показали криницю в селі Липів Ріг. Бо ми шануємо криниці, джерело води і тим більше ми українці шануємо Джерело живої води, яким являється Церква Свята. Про це говорить сьогодні Господь наш Іісус Христос.
Шануємо на стільки, що навіть у найважчі часи ми відбудовуємо храми, ми золотимо куполи і найважливіше – ми молимося, ми поклоняємося Богу нашому Господу Іісусу Христу. І в той же час не спить нечистий. Сьогодні іде війна проти України і українців, на нашу землю прийшли вороги, які не просто хочуть захопити нашу землю, а які хочуть знищити все те добре і світле, знищити нас як націю. І переш за все, вони знищують нас духовно.
Господь говорить сьогодні про криницю Живої води, чистої води. І в мене перед очима сьогодні стоїть така картина – в інтернеті зараз дуже багато переглядають її, наш український дядько на війні в окопі викопав криницю з чистою, цілющою водою. Під обстрілами у військовому окопі викопав криницю, це чудо! Чудо життя, чудо нашої української сили духа. І в той же час ті, що прийшли на нашу землю, що називають себе теж християнами, несуть тільки розруху. І якби вони знищували військові об’єкти, вони знищують мирне населення, вони знищують храми святі – оті «криниці», які повинні бути Джерелом живої води, знищує «руській мір».
Але поряд з тим є й інші загарбники, загарбники в рясах, які крадуть наші душі і вбивають їх. Роками я служу на нашому приході, і я ніколи не сіяв зла, бо я пам’ятаю, що Джерело повинне бути чистим. Щоб наше Джерелом було чистим, повинна Духовна вода Христової віри повинна бути світлою, доброю. І в той же час будь-яка церква московського патріархату, згадайте, коли ви входите туди, що ви перш за все відчуваєте? Злобу і осуд. Я сьогодні кажу це, але я не осуджую. Хай Господь помилує і їх, бо і туди ходять українські люди, українці. Я не осуджую, я просто хвилююся за нас з вами, за українські душі, за тих людей, що копають криниці води живої навіть під кулями. А їх сьогодні, нас з вами вбиває підступний воріг. Зло, не прикрите зло прийшло на нашу землю.
Сьогодні, напившись води живої у храмі святому Божої віри, будьмо міцними у боротьбі із ворогом. І перш за все, ми як християни повинні вміти не нести камінь за пазухою, бо тільки любов’ю ми можемо перемагати зло і ненависть. Молімося за наших воїнів.
Наші ж воїни підкріплені нашими молитвами, вірою в те, що ми молимося за них, що ми хвилюємося за них, хай перемагають того нещадного ворога. а воїни кожен день десятки їх приходять, приїжджають далека, зблизька, ми їх годуємо, одягаємо. І найважливіше, ми видали молитовники, ви би бачили, як притискають до грудей наші солдати ці молитовнички. Ви би чули, як командир увечері дзвонить і каже: «Я роздав усім хлопцям і перед відбоєм всі читають молитви, всі наші воїни моляться». Саме тому ми не переможні, не переможна наша нація, не переможні наші воїни, не переможна Україна, бо ми з Богом і ми п’ємо цю воду, воду Живу із криниці Христової віри, Христової любові і Христової благодаті. З нами Бог, ми на своїй землі й ми у своїй церкві. Будьмо ж сильними разом у Христовій вірі до перемоги!
Христос Воскрес!»
Воістину Воскрес!
