У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:

«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Амінь!

Улюблені во Христі браття і сестри, наближаючись до святого Великого Посту, готуючи душі наші до великого християнського подвигу перед Господом нашим Іісусом Христом, сьогодні ми читали святе Євангеліє про Страшний Суд. Так, ми говорили до цього про те, що Бог наш, Бог Іісус Христос – Бог милості й милосердя, Бог, Який прощає, любить нас грішних такими якими ми є і прощає нас. Але перед самим початком Посту ми утверджуємо – буде Суд, буде останній Суд у цілому Всесвіті. І цей Суд не мине нікого. І ми слухали, яким буде цей Суд і, перш за все, на що я хочу звернути вашу увагу, що Господь Бог поділить все людство на овець і козлів.

І ось перше, що є на перший погляд дивним, Бог буде ділити не на овечок і вовків, що здавалося б логічним, адже у нашій уяві зло – це вовк, ненаситний, кровожерливий вовк. Ми ж говоримо про козлів, про овець і козлів. Господь Бог буде ділити всіх нас, як добрих людей, як тих які всі створені по образу Божому, за подобою Божою. Але є ті, які цей образ Божий несли все життя на собі. І є ті, які цей образ Божий спотворили протягом свого життя.

І Бог, по суті, не буде судити, Він тільки буде констатувати те, що ми зробили протягом життя свого, чи не зробили. Нас з вами, усе людство будуть судити очі того голодного, якого ми не нагодували протягом свого життя. Нас будуть судити ті руки, які тягнулися до нас, щоб ми допомогли у важку хвилину, а ми відвернулися. І я впевнений вже сьогодні сняться тим нелюдам  і будуть судити на останньому Суді очі тих діточок у Бучі, яких мучили ті нелюди, нелюди, які вбивали і катували дорослих. Тих, хто прийшов на нашу землю з ракетами і зі зброєю в руках будуть судити очі тих убитих, невинних жертв, тисячі невинно вбитих жертв, які постраждали на цій війні. Тих росіян, хто підтримує цю війну, ту церкву, яка називає себе христовою, російську церкву, яка благословляє цю війну будуть судити всі Святі, всі Ангели, маленькі Ангелятка, їх вже тисячі малесеньких дітей, які постраждали від цієї війни. Тих, хто радів, написали раніше в інтернеті: «Как хорошо запахложареной хохлятіной». Того, хто це написав, буде судити не Бог, його будуть судити ті, які горіли в цьому вогні. Стражденні очі дітей в пологовому , які гинули від ракет крилатих будуть судити тих, хто пускав ці ракети.

Ось таким буде цей Суд і цього Суду не минути нікому, не минути і нам з вами. Це пам’ятайте і залишайтеся людьми в найважчу, в найстрашнішу хвилину. Коли розлука і страх наповнює наші душі, залишаймося людьми. Коли до нас повертаються українські полонені й закатовані і понівечені, а російські полонені з нашого полону їдуть, повертаються додому як з курорту. І там десь всередині виникає гнів, не повинен цей гнів бути, бо ми з Христом, наш Бог милостивий. І ми, як Христос, скажемо із свого мученицького хреста: «Господи прости їм, бо вони не знаю, що вони творять».

А суд страшний прийде і до них, і до нас, і що сіяли вони те і пожнуть на цьому Суді. Що засіємо ми сьогодні як християни, просто як люди, те вернеться нам сторицею.

Сьогодні Господь говорить: «Нагодуйте голодного, одягніть нагого, провідайте хворого». І це ви нагодували, одягнули і провідали самого Бога. І сьогодні вся наша Україна стала як один. У нашому храмі продукти, одяг і до нашого храму тягнуться всі нужденні і стражденні. І кожна картоплина, кожна пожертва наша, кожну картоплину, кожну пожертву нашу Господь Бог згадає на останньому Суді, пам’ятаймо це.

Ми готуємося до святого Великого Посту, хай наша душа завжди навіть у цю страшну, криваву, жорстоку війну залишиться з Богом, залишиться християнською душею. І тоді ми переможемо і Господь Бог протягне нам руку допомоги і простить, і помилує, і благословить завжди, нині, повсякчас і навіки віків!».