Сьогодні у Прощену неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:

«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Амінь!

Улюблені во Христі браття і сестри, ми входимо у Великий піст і сьогодні Господь звертається до кожного християнина: «Прощайте, прощайте ворогів ваших».

Сьогодні весь християнський світ називає цей день – Прощена неділя. І це, напевно, сьогодні найважче духовне питання. Ці дні страшної, жорстокої, безжалісної, безпринципної війни найважче питання християнського прощення.

Раніше на війні, на Великій Вітчизняній війні ніхто не стріляв у священників і більше того, недоторканною особою була людина із червоним хрестом на грудях, тобто медики. Сьогодні всі, хто приїжджає із фронту, кажуть медики і священики – це перша ціль для безжалісних ворогів, для нелюдів. Для тих нелюдів, які прийшли на нашу землю вбивати, грабувати, ґвалтувати і знищити нас як націю, як українців. А Господь говорить: «Прощайте, прощайте ворогів ваших». І як бути нам українцям у цьому випадку?

Щоб роз’яснити собі, давайте подумаємо, що таке прощення. Господь прощав на хресті, Він взивав до Бога: «Прости їм, бо вони не знають, що вони роблять». Але, коли вдарили Його на судилищі в лице, Він сказав: «За що ти б’єш мене?». Прощення передбачає само по собі, перш за все, щоб людина, яка грішить, попросила цього прощення. Попросивши цього прощення, щоб вона зробила якісь висновки із того, що відбулося, щоб перестала грішити. Прощення – це не просто слово «прости», прощення – це зміна життя свого. І тільки в такому випадку ми можемо надіятися на це прощення.

Щоб зрозуміли ви, я згадую сьогодні своє дитинство і згадую, що найгіршим, найстрашнішим для дітей, найстрашнішою провиною для дітей – це коли діти у жнива, у жнивний час гралися сірниками, батьки не прощали такого. Покарання було жорстким, не жорстоким, а жорстким. Чому ж батьки не прощають дитину, яка грається сірниками у жнива? Тому, що дитина може спалити і себе, і весь майбутній урожай, може згоріти не тільки урожай, а і село. В жаркі серпневі дні може все село залишитися без хліба на увесь рік. Наслідки такого гріха дуже жахливі, такого проступку дуже страшні й покарання батьківське було жорстким. Не тому, що батьки не любили дітей своїх, саме тому, що батьки любили свою дитину, вони і карали її.

Один із священників Української церкви зробив не хитрий підрахунок, із 1917 року українців зменшилося на всій землі на 60 мільйонів. 60 мільйонів українців знищено. В ті роки, в 1917-1918 роках на Україну прийшло 6 тисяч матросів російських вбивати українців. І ми впустили на нашу землю, 6 тисяч можна було прогнати, впустили 6 тисяч і недорахувалися 60 мільйонів. Підрахував священик, що на одного незнищенного ворога припадає 10 тисяч українців. Яка страшна математика.

І сьогодні цей геноцид українського народу продовжується. І нас закликають московські священики: «Прощайте ворогів ваших». Можливо і так, але на мою думку сьогодні, давайте попросимо, щоб простила та мама у Бучі на очах якої нелюди ґвалтували її дитину, хай вона простить їх. Як це? Нещодавно показували у розвалинах будинку привалило маленьку дитину і з-під розвалин, із-під плити дитина могла витягти тільки ручку. І батько сидів біля цієї дитини, вона була ще жива, покалічена, але жива, і тримав цю руку в руках своїх поки та дитина під завалами від російської ракети не померла. Хай ці нелюди попросять прощення у цього батька, як воно?

Сьогодні ми повинні прогнати з нашої землі, із наших душ усяку нечисть, усяку нечисть, яка знищує не тільки тіло, а й душу українську. І після цього ми будемо говорити про прощення. Я довго сам не міг собі відповісти, як поєднати прощення і війну? Уявіть собі, сказати воїнам, які стоять там на передку – простіть своїх ворогів. Вони можуть це зробити, як християни, але тоді той воріг буде в нашій церкві й наші діти будуть страждати. І знову на століття буде литися кров на нашій землі. Я довго не міг відповісти сам собі на питання, як поєднати одне з другим. І на це запитання дав відповідь, як не дивно сьогодні, артист, співак Тарас Компаніченко в одній із своїх пісень заспівав: «Ти прости москаля і надгробок постав».

Ми простимо москаля і надгробок поставимо на «руському мірі», який несе кров і ненависть не тільки в Україну, а по всій землі. Ти прости москаля і надгробок постав – сьогодні хай це звучить у наших серцях. Бо, коли ми кажемо «не прощу», воно звучить не по християнські, а ми будемо повторювати – ми простимо москаля і надгробок поставимо на «руському мірі» і на всьому, що несе зло у цьому світі.

Боже благословення на всіх вас!».