У цю світлу неділю отець Олександр звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Дорогі во Христі браття і сестри, сьогоднішня неділя – шоста неділя після Пасхи називається Неділя про сліпонародженого. І Господь не одного цього сліпого зцілив, у Євангелії ми читаємо й про інших, але це перший випадок, коли він народився сліпив. Коли учні запитали Господа, чому цей чоловік народився сліпим, то Він відповів: «Це для того, щоб прославилося імʼя Господнє».
І ми розуміємо, що це зцілення не тільки було фізичним, а й духовним. І це не просто історія, яка трапилася дві тисячі років назад, а як ми завжди з вами говоримо, що кожна Євангельська історія, кожна притча, кожне слово Ісуса – це те, що стосується нас тут і зараз, сьогодні. Тож, яким чином стосується нас ця історія? Тому, що і ми проходимо таких три етапи – спочатку ми, як сліпі, живемо в темряві, тоді Господь торкається наших сердець, нашої душі й ми, як би прозріваємо духовно і потім ми славимо імʼя Господнє, як цей сліпонароджений, якого зцілив Господь. Ось це ми маємо памʼятати, але тут один є нюанс. Щоб Господь торкнувся наших душ, наших сердець, ми повинні дозволити Йому це зробити. Він не робить це насильно. І хоча в цьому випадку Господь не запитував у сліпонародженого, чи хоче він зцілитися, але Він читав його думки, читав його душу. І Господь не втручається, так би мовити, не вривається у наше особисте життя.
Ви добре знаєте слова Ісуса: «Ось Я стою при дверях і стукаю. І хто відчинить Мені, до того увійду Я і буду вечеряти з ним, а він буде вечеряти зі Мною». Отже це передумова, щоб Господь увійшов у наші серця, ми повинні Йому Творцю і Владиці Всесвіту дозволити, ми повинні цього захотіти.
І ми чули також слова у Євангелії: «Я є світло для світу». У Святому Письмі багато уваги приділяється світлу, зокрема в Псалмах Давида. Я приведу один приклад, який ви також, напевно, знаєте. У 35-му псалмі Давид говорить: «Бо Ти є Джерело життя. У Твоєму світлі ми побачимо світло». Отже, яким би не був сонячний день – яскравий, світлий, ми не можемо бачити справжнє світло, якщо ми за цим усім не будемо бачити нашого Творця, Всевишнього, нашого Господа.
Також у цьому Євангелії ми чули слова, які є найбільшою похвалою для нас, можна сказати найбільшим компліментом, який все таки нам потрібно заслужити, це слова Ісуса: «Ви світло для світу». Ми розуміємо, що не завжди ми такі світлі й біліші від снігу. Але Господь говорить ці слова, звертаючись до нас, якими Він хоче нас бачити: «Ви світло для світу». І ми повинні це також памʼятати. Ті, хто вірить у Христа, віра – це непросто сприйняття розумом, не просто згода з тим, що Ісус – Син Божий, що Він прийшов, постраждав за нас, щоб визволити нас від гріха. Цього замало. Ми повинні уподібнюватися до Нього, щоб бути світлом, як Він сьогодні звертається зі слів Євангелія.
Ще про світло на сам кінець згадалася фраза, яку Ісус також сказав, звертаючись до нас, Він говорить: «Нехай світло ваше світить перед людьми, щоб люди бачили ваші добрі діла і славили Отця вашого, що не Небі».
І останнє я ще забувся сказати, сьогодні в Євангелії ми чули слова Ісуса: «Не думайте, що Я прийшов відмінити Тору і пророків. Не відмінити її Я прийшов, а довести до досконалого розуміння». У перекладі інколи пишеться «виконати» і це тлумачиться, що ось Ісус буцімто виконав Закон й нас він уже не стосується, бо ми під благодаттю. Слово «Закон» – це переклад слова «Тора», це те, що Господь всевишній дав народу Ізраїля через Пророка Мойсея й нам усім. Ще слово «Тора» перекладається як «Вчення», «Доктрина», або «Інструкція». Ми завжди, купуючи якусь річ, читаємо інструкцію в першу чергу. Отже Святе Письмо – це інструкція для нашого життя. І якщо ми цього не робитимемо, не будемо її вивчати, ми будемо, як цей сліпий у Євангелії, який ніколи не прозріє і залишиться сліпим. Тож просімо Господа, пускаймо Його в наші серця і просімо Його, щоб Він нас зробив зрячими. Амінь!».
