У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь.
Улюблені во Христі браття і сестри, всі ми з вами шукаємо шлях до спасіння. Коли прийшла війна, ми думали, як би врятуватися нам. Хто тікає, хто бере зброю в руки, хто молиться. Коли ми думаємо про душу, той хто думає про душу, теж шукає спасіння для своєї душі. Ми задумуємося, що робити нам, щоб спаслася душа наша у вічності.
З такими ж думками прийшов до Господа нашого Ісуса Христа молодий юнак. І Бог говорить йому, нагадує заповіді Божі. Господь наш Ісус Христос нагадує заповіді Божі юнаку. І я сьогодні саме на цьому хочу загострити вашу увагу. Бо одна із заповідей з уст Господніх сьогодні говорить – не вбий. І сьогодні, коли йде страшна війна, коли наші діти, воїни України зі зброєю в руках захищають нашу з вами молитву, ось ми стоїмо, молимося, а наші діти-воїни і старші чоловіки, і дівчата зі зброєю в руках захищають, щоб ми молилися. І ми приходимо для спасіння душі й сьогодні повинні подумати про їхні душі. А Бог каже – не вбий. І як бути нам українцям в цьому випадку? Невже душі їхні не спасуться?
Раніше до мене підійшов батько одного із воїнів, каже: «Мого сина взяли на війну, але я не вчив його вбивати». І я відповів йому і скажу сьогодні вам: «Наші воїни України нікого не вбивають». І ось це ми повинні запамʼятати і закарбувати у своєму серці й у своєму розумі – наші воїни нікого не вбивають. Вбивають ті, хто увірвався в наш дім, на нашу землю, щоб вбити нас, як українців, як націю. Ми знищуємо ворога, ми не вбиваємо, ми знищуємо шкідників. Можливо це буде трішки не коректний приклад, можливо грубий, але згадайте жука колорадського на нашому городі. Ми ж труїмо їх жуків, але ми ніколи не кажемо, що йдемо вбивати жуків, правда. Ми йдемо знищувати колорадських жуків.
Сьогодні такі «колорадські жуки», шкідники, вбивці, рашисти по суті своїй – фашисти прийшли на нашу землю. І Бог благословляє нас на захист. І я вірю в це і з цією вірою сьогодні стоять наші воїни. І з цією вірою вони знищують ворога. І з цією вірою вони, колись розказував мені один воїн – ми хоронимо тіла своїх побратимів, віддаємо в тил, а ворогів хоронимо і ставимо хрестик із гілочок на їхніх могилах. І це мене вразило більше за все у сьогоднішню війну. Вразило і потішило, бо наші воїни не звірі, наші солдати залишаються людьми навіть із зброєю в руках. І ще, і ще раз я наголошую сьогодні кожному з нас і для всіх українців – наші воїни знищують ворога. І якщо вони стануть перед Богом, то їхня душа буде чистою для Бога. Інше питання, що болить їхня душа. І кожен вертається додому із душевною біллю і ця біль терзає їх і сьогодні.
І для того ми з вами повинні молитися за їхні душі, щоб Господь укріпляв їх і давав їм сили фізичні, сили духовні. Щоб вони, як той юнак, який прийшов до Бога отримали від Бога добру відповідь і підтримку. Щоб ми всі з вами сьогодні отримали від Бога підтримку і спаслися душі наші, і спасли нашу Україну, нашу націю, наш роботящий, побожний і Божий народ.
Боже благословення на всіх вас!».
