У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь.
Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні ми чуємо від рибалок слова до Бога нашого: «Наставнику, ми цілу ніч трудилися і нічого не впіймали, але за словом Твоїм закинемо ще раз сіті». Диякон читав ці слова, я слухав їх і думав собі, сьогодні хочеться нам до Бога взивати – Боже, ми десять років бʼємося, воюємо, захищаємо свою землю і не видно просвітку. Десять років ми воюємо і нічого ще не здобули, тільки втрачаємо, втрачаємо, втрачаємо, втрачаємо найцінніше – наших молодих воїнів. Але продовження цього – за словом Твоїм ми ще раз закинемо сіті, ми ще і ще раз будемо стояти, боротися. За словом Божим сьогодні ми ще ф ще раз закидаємо сіті і я вірю, що буде перемога. І як рибалки послухали Бога і наловили стільки риби, що і сіті почали прориватися, і човни почали тонути, буде така велика радість, якої ми навіть не сподіваємося. Головне – за словом Божим жити, за словом Божим трудитися, за словом Божим боротися і не опускати рук.
Буквально нещодавно в одному із інтервʼю наш український воїн сказав такі слово, що і мені священнику мурашки по спині побігли і душа затрепетала, український воїн каже: «Ми сьогодні маємо те найбільше і найцінніше в Україні для воїна, для української армії – молитву». І це говорить воїн, це не говорить священник, це говорить воїн. Найцінніше для нас не зброя, а молитва. І в той же час він продовжує: «І що найбільше ми сьогодні упосліджуємо і забуваємо у своєму житті і в боротьбі – молитву». І далі продовжує: «У найважчу хвилину, коли все кругом зривалося і я думав собі, чи мені вдасться вижити, я набрав своїх рідних і кричу їм в телефон – моліться за мене. А вони мені у відповідь – може тобі грошей вислати, задонатити? Для чого мені гроші ,якщо я можу загинути. Молитва». І поряд з цим через декілька днів, коли в Україні відбувалася «Кримська платформа», в інтервʼю наш головний розвідник Буданов сказав такі слова: «Сьогодні з нами Бог, Бог на нашій стороні, сьогодні Бог допомагає нам і ця допомога відчутна».
Так, сьогодні нам дуже важко, але добре прослідкуйте за тим, що відбувається в Україні, на росії, що відбувається на фронті й у тилу. Бог допомагає нам. Ворог прориває нам греблю, Бог прориває десятки тих дамб на росії, ворог хоче заморозити нас і сам замерзає зимою. Ворог хоче прорвати наш фронт, але Бог руками наших воїнів зриває його склади і прорив відбувається на його фронті. Бог з нами, але чи ми сьогодні з Богом? Чи вчиняємо ми за словом Божим – оце сьогодні важливо зрозуміти нам тут в тилу. Бо там на фронті, я переконаний, немає атеїстів, немає безбожників. Воїни наші моляться, телефонують і просять молитви, щоб ми молилися за них. Молімося, молімося до Господа нашого Ісуса Христа і Бог наповнить наші сіті перемогою. І буде перемога. Часто мене питають – батюшка, а коли буде перемога? Повірте, буде скоро, дуже, дуже, дуже скоро буде перемога. Тільки для цього треба нам не сумніватися, вірити і з цією вірою молитися. І та стіна розвалиться в один момент і фронт рашиський, фашиський поступово розсиплеться, як горох. І все відбудеться моментом і наповняться наші сіті радістю перемоги і ми відбудуємо нашу Україну, і відродиться наша природа, і будуть рости наші діти в мирній, багатій Україні. Кажуть за границі 91-го року та не будемо ми себе обмежувати 91-м роком, ми будемо боротися і все, що Бог дасть нам, все із вдячністю приймемо. Бог наповнить наші сіті, Бог наповнить Україну, щоб тільки Україна, ми українці чинили за словом Божим, як чинили рибалки у сьогоднішньому Євангелії.
Боже благословення на всіх вас!».
