У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь.
Улюблені во Христі браття і сестри, в сьогоднішній день, у недільний день ми читали притчу про нерозумного багача. І, напевно, сьогодні як ніколи ми можемо не просто зрозуміти розумом, а серцем відчути правдивість й істинність слів Господа нашого Ісуса Христа. А Господь говорить про багача у якого добре вродила нива. Він зібрав урожай і подумав у серці своєму: «Ось, зруйную старі житниці і збудую нові. І скажу душі своїй – їж, пий, веселися, бо багатства в тебе на декілька років». І сказав Бог: «Нерозумний, сьогодні заберуть душу твою. Кому дістанеться твоє багатство?».
Сьогодні над Ніжином й усією Україною літають крилаті ракети і шахеди. Напевно, всі чули, молилися зранку, хвилювалися. Поки зранку до служби ще не було новин куди були прильоти, але розумієш, що новини ще будуть. І розумієш, що так, як і багачу, можна сказати кожному з нас – у будь-яку хвилину можуть забрати наші вороги життя наше, чи близьких і рідних. І стає зрозуміло, що все, що ми будуємо, все, що ми накопичуємо за все життя, все може піти прахом в одну мить. «Бо так буває у того, хто збирає багатство своє не у Бога», – завершує Господь.
І я завершую теж тими словами. Це не значить, що ми не повинні нічого робити, це не значить, що ми не повинні нічого зберігати. Це значить, що ми повинні розуміти, що все, що Бог дав, Бог може забрати. Все, що ми маємо в цьому житті – усе від Бога!
Сьогодні ще раз вдома перечитайте слова цієї Євангелії і зверніть увагу на слова Господа нашого Ісуса Христа. Бог каже: «Вродила нива». Не чоловік заробив, трудився, він трудився – це зрозуміло, але Бог каже, що не його це заслуга. Вродила нива, Бог дав йому багато, сторицею за його працю. Але він зібрав цей урожай і одразу наступне речення зовсім по-іншому говорить – зроблю, збудую, буду веселитися. Тільки про себе, не про Бога, не про ближніх, а про себе.
Якщо Бог нам дарує, як зберігати нам те, що Бог дарував? Найкраще зберігати – це роздати, посіяти в дітях своїх. Кажуть, що діти – це найкраща інвестиція. Ближнім своїм допомогти, в церкву вкластися. І це найбільші комори і найкраще зберігання того, що дав нам Бог. Бо воно буде знову і знову повертатися до нас з вами, до тих, хто засіває. Щедро сієте, щедро пожнете – написано в Біблії.
Сьогодні, коли смерть літає над нашими головами, ми повинні розуміти, що й у армію ми повинні вкладати і допомагати, і що все це є наше майбутнє, справжнє майбутнє, те щасливе майбутнє про яке мріяв нерозумний багач, але справжнє, істинне, не те надумане, яке ми самі собі іноді плануємо, думаємо, щось задумуємо в цьому житті.
Тож, трудимося і Господь допоможе нам. Боремося і Бог дасть нам перемогу. Молимося і в Бога ми отримаємо справжнє щастя, радість перемоги добра над злом, радість перемоги над окупантами, які прийшли на нашу землю. Радість і щасливе майбутнє для наших дітей, для наших ближніх і для самого себе. У самому кінці для самого себе.
Сьогодні продовжується наше випробування, але ми стоїмо на стороні добра. Віримо, що Господь дарує нам щедрі урожаї, дарує нам перемогу і дарує нам мудрість щасливого життя з Богом у майбутньому на многії і благії літа.
Боже благословення на всіх вас!».
