У третю Неділю Великого посту настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь.
Улюблені во Христі браття і сестри, постуючи з дня в день, ми наближаємо своє життя, свою душу до Бога, до чистоти душевної. А очищення дуже часто буває болісним. Ми маємо від чогось відмовитися у цьому житті, ми маємо щось змінити кожен у своєму житті, ми маємо взяти хрест свій і понести його за Богом.
Коли ми говоримо про хрест, звичайно ми представляємо перед собою розпʼяття Господа нашого Ісуса Христа, Його страшні муки, Його страждання. Ми носимо на грудях символ Його страждань заради нас з вами. Ми завжди рівняємося на хрест. От їдемо дорогою і бачимо, що стоїть хрест і перехреститься людина. Бачимо стоїть храм Божий з хрестом на куполі і перехрестимося. Але, коли Бог каже, щоб ми взяли хрест свій — це не значить, що кожен із нас повинен бути розіпʼятий. Це значить, щоб ми хоча б частинку Його муки і страждання взяли на себе, можливо, допомогли нести хреста, можливо, подали води розіпʼятому на хресті. Це значить, щоб кожен з нас в дні святого Посту повинен вийти із зони комфорту і хоча б частину свого життя принести в жертву Богові, як Бог приніс у жертву Самого Себе. Він приносить у жертву Самого Себе заради нас з вами, а ми повинні заради Нього принести хоча б якусь частину свого життя, щось віддати, в чомусь себе обмежити.
І цей піст, і ця жертва у кожного свої. Бог знає наші сили, наші можливості. Бог знає, що ми можемо, а що дійсно не в наших силах. І не потребує Він, щоб ми робили щось через силу. Він потребує тільки, щоб ми хоча б у чомусь, хоча б на хвилину в цьому буремному житті, в цих хвилюваннях за себе, за дітей, ми згадали і за Бога. Згадали і подякували Йому за Його хрест, за Його страждання, за Його муки.
В цьому буремному повсякденному житті в час війни ми повинні памʼятати про Бога, про те, що Він завжди готовий допомогти нам. Сам будучи на хресті, Він готовий подати нам руку допомоги. Але чи ми в той момент, в ту хвилину, коли Він буде подавати руку допомоги з хреста, чи ми будемо біля Його хреста? Чи ми не відвернемося від Нього? Ось саме в цьому заключаються слова Господні: «Візьми хрест свій і йди за Мною».
Хай милосердний Бог прийме жертву кожного з нас, найменшу жертву. Хай милосердний Бог прийме піст кожного з нас, навіть, якщо ми поступали день, чи три дні. Хай милосердний Бог буде з нами в ці дні важких випробувань і береже наших воїнів, і береже Україну, і береже Українську Церкву. А ми будемо з Богом, ми будемо нести кожен свій хрест і цим допоможемо Йому в носінні Його хреста.
Поклоняємося Хресту Господа нашого Ісуса Христа, поклоняємося Його стражданням, Його мукам. І славимо і наближаємо цим наше свято — Пасху, перемогу світла над темрявою. І наближаємо цим нашу перемогу, перемогу добра над злом.
Боже благословення на всіх вас!».
