У четверту Неділю Великого посту настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь.
Улюблені во Христі браття і сестри, кожного дня, день за днем ми нашим постом, нашою молитвою, нашою вірою наближаємо Світле Христове Воскресіння. І сьогодні ми молитовно згадуємо Йоана Ліствичника і найперше його працю, його труд — «Ліствицю». Українською це означає «драбина», «сходинки». У цій праці Йоан Ліствичник показав нам, розказав нам сходинка за сходинкою, як ми повинні наближатися до Бога, підніматися вище і вище, як на древній іконі намальовано у сьогоднішнє свято. Величні сходинки по яких підіймаються монахи до Неба і на останній сходинці, яка називається любов стоїть Бог наш, Господь наш Ісус Христос.
І в цій важкій праці, праці возвишення, підняття до Неба, не кожен може піднятися до самого верху. Ангели допомагають, але багато і зриваються із цих сходинок і падають вниз. Сьогодні, напевно, дуже важливо для нас з вами, сама суть цього свята.
Сьогодні таке життя, що ми звикли робити все дуже швидко. Нам хочеться подивитися маленьке, коротеньке відео в ТікТок, а кіно дивитися три години ніколи і часу не вистачає, і терпіння не вистачає. І, коли раніше подорожували люди день, два, тиждень, а сьогодні сів на літак і за годину ти на іншому кінці світу. Все сьогодні зміщається швидко, швидко, швидко, час летить і ми не встигаємо за цим часом. Більше того, коли три роки назад почалося повномасштабне вторгнення, війна почалася раніше і, напевно, ніколи й не закінчувалася, але ми думали оце — два, три дні. Памʼятаєте нас лікували так — два, три дні, а потому думали місяць, два три місяці. А ця боротьба іде уже три роки, а якщо з 2014 року брати, то десять років. А якщо брати ще й історію, то століттями продовжується ця боротьба. А з першого дня історії людської продовжується боротьба добра і зла. І поле бою у цій боротьбі — людська душа, наші з вами душі, в наших душах іде ця війна. А нам хочеться швиденько, щоб батюшка перехрестив і все одразу буде добре. Так, як хотілося Адамові і Єві, вони вкусили яблуко, вкусиш яблуко й одразу все буде добре, а виявилося не так.
І виявляється сьогодні, вчитуючись у слова Йоана Ліствичника, повинна бути повсякденна, натхненна і напружена праця, і боротьба зі злом, праця над собою і боротьба зі злом. А це важко, нам так не хочеться, нам хочеться все і одразу. Але сьогодні я закликаю кожного з вас — перечитайте цю книжку. Можливо вам буде важко її читати, можливо прийде час, коли прийде розчарування, бо читаєш і думаєш — Боже, як я стою далеко від Бога. І все те, що пише Йоан неможливо мені зробити. Але це буде перший крок до покаяння, бо Бог буде судити нас не за те, що ми робили, чи не робили, ми мало робимо в цьому житті. Бог буде судити нас за те, чи бачили ми свій гріх, чи плакали ми над своїм гріхом, чи розкаювалися ми в ньому. І саме тому, читаючи «Ліствицю», будемо думати над тим, чого ще нам треба досягнути, а в чому потрібна допомога Ангелів на цих сходинках, а в чому потрібна і допомога Бога в Його Святому Причасті. Тому я рекомендую кожному придбати цю книжку, перечитати її. І хай ваш шлях, шлях до Бога, важкий і тернистий шлях буде усіяний Ангелами, які будуть допомагати вам. Хай ваш шлях буде натхненним і впевненим, і ми здолаємо цей шлях і ми прийдемо до Бога, до тієї останньої сходинки, де Бог Любов чекає нас. А цей шлях і є наш з вами піст.
Прийшов один чоловік до мудреця. І мудрець почав розповідати цьому чоловікові все чим він согрішив від самого дитинства, всі його потаємні гріхи. Слухав чоловік, слухав і почав плакати за свої гріхи. І коли побачив сльози, мудрець каже — а тепер ідемо, будемо пити, їсти, веселитися, а чоловік каже — не можу ні їсти, ні пити, я не зможу веселитися, адже ти відкрив мені моє життя. Ось що таке наш з вами піст. Ми можемо їсти, ми можемо пити, але коли ми бачимо власне гріховне життя, ми не зможемо тоді заставити себе ні їсти, ні пити, ні веселитися. І тільки Бог дарує нам радість очищення, радість спасіння, радість вічного життя, радість Воскресіння і тільки Бог подарує нам радість нашої перемоги!
Боже благословення на всіх вас!».
