У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь.
Улюблені во Христі браття і сестри, у дні важких випробувань нашого народу, в ночі, коли над нашими головами летить смерть, не просто так летить смерть, сусіди-загарбники запланували вбити нас, як народ, як націю. Ми молимося, ми молимося день і ніч, ми боремося і молимося. Летить ракета і я впевнений, кожен з нас, хто носить у серці своєму віру у Господа нашого Ісуса Христа, перехреститься і помолиться, коли над головою пролітає смерть.
Що найважливіше в цю хвилину, в ці дні? Уже роками і десятиліттями йде війна, найважливіше зберегти себе, як людину, як Боже творіння, як Божу дитину. Не перетворитися на зло. У боротьбі зі злом, щоб не стати самому злом. У боротьбі з драконом, щоб самому не стати драконом. Цьому вчить нас наша Церква Православна, істинно Православна Церква. Будьте добрими, будьте люблячими, прощайте навіть і ворогів своїх. Це не значить здавайтеся ворогам, це значить прощайте і боріться.
Боріться і моліться Господу нашому Ісусу Христу, щоб зберегти свої душі, як Божі іскорки у цьому темному світі, щоб зберегти нашу Україну, як Божу перлину у цьому світі. Божий дар — несказанно багатий дар нам українцям цю землю і всі ці дари, що Бог дарує нам: душі, земля, повітря. Подивіться кругом себе, ми маємо від Бога все! І море, і гори, і степи, і ліси. І саме тому, напевно, споконвіку на нас зазіхають наші сусіди. Але тисячоліттями вони не могли здолати нас українців, не здолають і зараз, бо ми Божі діти і будемо берегти цей дар, Божий дар — перлину Україну і душі наші українські, як справжні іскорки Божої любові у цьому темному світі.
Я сьогодні так почав говорити, бо за статутом Православної Церкви України сьогодні після літургії, зараз ми будемо служити молебень за наше довкілля. Це записано в нашому статуті ще до повномасштабного вторгнення. І сьогодні, коли ллється кров людська, ми можемо подумати собі — а для чого молитися за довкілля, коли йде війна? Є проблеми страшніші і нагальніші, але саме в цьому сьогодні, напевно, наша найбільша проблема, та яку ми повинні вирішити. Стати Божими дітьми і вберегти нашу землю.
Сьогодні кажуть, що українська земля замінована так, як ніяка земля у цьому світі. Сьогодні наші душі хочуть убити, убити нашу землю. Але ми будемо очищати нашу землю від мін і від усякої нечисті, будемо очищати наші душі від усякого зла, що приходить у наше життя. І так у Божій чистоті, у Божій любові будемо ростити наших дітей, жити, трудитися, молитися і славити Господа нашого Ісуса Христа!
Боже благословення на всіх вас!».
