25 грудня у величне свято Різдва Господа нашого Ісуса Христа настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Христос Рождається! Славімо Його! Христос Рождається! Славімо Його! Христос Рождається! Славімо Його!
Народжується Христос і народжується наша надія на спасіння, на нашу перемогу, перемогу, перш за все, добра над злом, світла над темрявою. Бо написано у Святому Писанні: «Зірка засяє, світло засяє для тих, хто в темряві ходить.
Наше життя сповнене тривог і надій, горя і радості. І в тривозі ми завжди надіємося, що буде свято у на нашій вулиці. І в горі ми надіємося, що буде і радість у нашому житті. І найбільшою радістю завжди у кожній родині було народження дитини. Найбільшою радістю для нас християн є народження Господа нашого Ісуса Христа. Бог, милосердний Бог приходить до нас у людському тілі, щоб дарувати нам цю надію і радість, радість і свято. І, не дивлячись ні на що, ми святкуємо сьогодні, святкує вся Україна, святкує увесь істинно християнський світ.
Сьогодні, особливо декілька останніх днів такий піднявся шум, бо почали сперечатися, а коли правильно святкувати Різдво Господа нашого Ісуса Христа. Бо дійсно, а коли правильно? Перш за все, і найголовніше ми святкуємо не день народження. Ви помітили, що ми завжди говоримо Різдво Ісуса Христа, а не день народження Ісуса Христа. Тобто ми святкуємо не день народження, ми святкуємо саме Народження Христа. І дуже часто ви чуєте: «Христос Рождається». Він народжується завжди у нашому серці й наше серце стає вертепом, стає тим місцем, де Він народжується. І це найважливіше, коли людина це зрозуміє, ви тоді зрозумієте, що не має чого лаятися. І 7-го можна святкувати і 25-го. Але все ж таки ми люди і хочемо сказати: «А скажіть точніше батюшка. Якщо можна і 7-го, і 25-го, чому ми перейшли на 25-те число?». Коли прихильники московської церкви кажуть, що «ми бережемо батьківські традиції», вони, мʼяко кажучи, лукавлять, а прямо кажучи, брешуть, Господи прости. Наші діди і прадіди з покон віку святкували Різдво 25-го грудня. Ми не будемо сьогодні вдаватися у календарні літочислення, бо це буде довго, незрозуміло, а дуже просто і зрозуміло, що з покон віку в наших дідів і прадідів Різдво було 25-го грудня, і після Різдва Христового був новий рік. Друге дуже просто розкажу вам. Уявіть собі древні віки, середньовіччя, немає інтернету, нема календарів таких як сьогодні у кожного вдома є календар на стіні, нама телевізора, який би сказав, що завтра буде Різдво Христове. А давайте тепер подумаємо по чому орієнтувалися люди, що наближається Різдво Христове. По небу, по сонцю, найдовша ніч приходила, значить Різдво Христове. Є такі чотири точки в нашому році по яких ми орієнтуємося: рівнодення осіннє — це церковний новий рік, найдовша ніч і найкоротший день — це Різдво Христове, рівнодення весняне — це Благовіщення, найдовший день і найкоротша ніч — це свято Іоана Хрестителя. Не було календарів і люди орієнтувалися по сонцю, а сьогодні це 25-го грудня і до чого тут 7-ме січня.
Найважливіше, що ми сьогодні святкуємо так, як святкує весь християнський світ. І коли кажуть, що це католицьке Різдво, знову ж таки лукавлять, а прямо кажучи, брешуть, тому що з 15 Православних Церков світових, 14 святкують сьогодні разом з нами. І тільки московська і ті, що коло московської святкують 6 і 7.
Сьогодні ми святкуєсо і колядуємо і до нас колядувати прийшли наші дітки із Школи мистецтв, вітаємо дітей!».
