У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь.
Христос Рождається! Славімо Його! Ще і ще раз ми славимо Бога в колядках наших, сьогодні дякую хору, який так гарно заколядував і я не хотів виходити до сповіді, щоб ви закінчили свою колядку. Наші з вами колядки, наші прославлення Господа Бога нашого Ісуса Христа. Бо в цьому і є наше життя, щоб славити Господа і в горі, і в радості.
І ми сьогодні згадуємо Апостолів, які підхопили ту Божу справа, справу 12-ти Апостолів і понесли у світ слово істини, слово правди, яке і сьогодні просвітлює весь світ і нас з вами. Але ми чуємо сьогодні у Євангелії, коли Ісус Христос каже їм: «Я посилаю вас, як ягнят між вовків». Бог прийшов у світ і Сам, як маленька дитина, і з перших днів Його хотіли убити, і дарує нам віру, яку ми несемо в цей світ і за яку убивають нас християн. І, посилаючи Апостолів, Він знає це і так і каже: «Ви йдете, як ягнята між вовків». Світ страшний і жорстокий до нас, хто вірить в Бога, хто істинно вірить у Бога. І сьогодні, коли на нашій землі ллється кров людська, коли по всій землі тривають війни і негаразди між людьми, ми дійсно починаємо розуміти, просто серцем відчувати, що насправді світ жорстокий і наповнений злобою людською.
Страшне сьогодні те, що ті, які сьогодні несуть цю жорстокість, проливають кров людську, прийшли на нашу землю з танками і ракетами, вони прикриваються Імʼям Бога. Це страшно, але Бог не покидає нас. Він народився у вертепі, Він сьогодні наближає наше свято Йордан, Хрещення, щоб водами Йорданськими і Своєю благодаттю змити всяку ненависть і всяке зло, перш за все, з наших сердець, з наших душ. Щоб чистою душею, чистими думками ми, прийнявши новонароджене дитятко Ісусика, маленького Ісусика, прийняли Його із купелі, Йорданської купелі. Щоб чистою душею і чистими вустами в молитві ми прославили Господа нашого Ісуса Христа. Бо ми, саме ми з Богом, ми ні на кого не нападаємо, ми тільки захищаємося, захищаємо Божу справу, Божу Церкву, бережемо наших дітей і наше майбутнє. Щоб наші діти в майбутньому славили Бога і колядували, колядували так, як сьогодні звучать колядки у нашому храмі, тисячі років, щоб звучала колядка українською мовою в Українській державі, в Українській Церкві, в українському народі. З Богом я вірю, так і буде, з Богом я вірю, буде майбутнє.
Сьогодні ще ллється кров, але проллється дощем благодать Господня у Йорданських водах, змиє все нечисте і все погане. І запанує мир, благодать і Божа перемога на нашій землі й по всій землі.
Боже благословення на всіх вас!».
