У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь.
Улюблені во Христі браття і сестри, готуючись до Святого Посту, ми сьогодні читаємо притчу Господа нашого Ісуса Христа про блудного сина. Я не буду переповідати цю притчу, бо ми дуже добре знаємо її. І сьогодні для нас вона є болючим прикладом, сьогодні для нас дуже гостро стоїть питання рідного дому, бо дім сьогодні для нас — це непросто те місце, де ми живемо. Для кожного українця дім сьогодні — це місце болю і печалі, молитви і страждань. Багато сьогодні покинули свою рідну домівку, рятуючи дітей своїх від окупантів, багато сьогодні втратили свою домівку, рідний дім під обстрілами ворожими. Багато сьогодні українців поневіряються по світу, втративши свій рідний дім.
І найважливіше, що ми сьогодні зрозуміли, що справа не у стінах, бо стіни можна дуже легко відбудувати. Справа у вітчизні, там, де тебе люблять, там, де ти народився, там, де колись казав старший брат, небо блакитніше, вода найсолодша у світі, там, де твої батьки тебе чекають. І сьогодні, згадуючи про батька, який простив усе своєму блудному синові, я хочу звернути вашу увагу на те, що він, побачивши його, побіг йому назустріч. Сьогодні у цей важкий час випробувань інколи можна почути — де ж Бог? Бог сьогодні з тим, хто страждає, страждає разом з ним. Бог сьогодні з тим, хто поневіряється по світу. І Бог сьогодні біжить нам на зустріч тим, хто стоїть до кінця і будемо стояти до кінця, хто лице своє повернув до Бога Отця і Бог Отець не покидає нас, Він іде нам на зустріч і готовий обняти нас, розцілувати нас, відновити все те, що ми мали до цього і примножити. Бо сказано сьогодні устами Господа нашого Ісуса Христа: «Він був мертвий і ожив, він пропав і повернувся».
Коли здається, що вже все пропало, памʼятайте — нас чекає Бог Отець. Коли здається, що немає виходу, памʼятайте, що залишається та стежина до рідного порогу, де чекає нас Бог Отець. Коли найважче, не забувайте про Бога, Бога Отця і проте, що Він завжди чекає нас і готовий обняти нас і дарувати нам спасіння.
Ми вистоїмо у цій війні, я вірю і не сумніваюся. У цій війні, війні на випробування нам головне вистояти на одні годину довше, ніж ті вороги, які прийшли на нашу землю. І все буде добре, ми ж терплячий народ, ми сильний народ і найважливіше — ми побожний народ. І саме тому я не сумніваюся, що ми вистоїмо, прийдемо до Бога Отця і Бог Отець одягне нас в нові одежі, дасть нам перстень на праву руку і дасть нам спасіння в Господі нашому Ісусі Христі.
Боже благословення на всіх вас!».
