19 червня у першу Неділю після П’ятидесятниці отець Олександр звернувся до парафіян храму святої Покрови з такою проповіддю:

«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Амінь!

Дорогі во Христі браття і сестри, перш за все я хочу сказати декілька слів стосовно уривку з Євангелія, яке ми читали сьогодні. І деякі слова можуть здатися незрозумілими, коли Господь говорить: «Якщо хто любить батька, чи матір свою, чи сина, чи доньку свою більше за Господа, недостойний Його».

Ми маємо завжди пам’ятати, що мова Євангелія, як і взагалі Святого Письма, є символічна, метафорична і алегорична. Крім того, Господь Іісус подає нам інтерпретацію закону в більш жорсткому вигляді в Нагірній проповіді, ніж у Старому Завіті. Один із прикладів, у Законі написано – не вбивай, а Господь Іісус говорить, що ти вже порушуєш цей закон, якщо ти розгнівався на когось, навіть не сказавши, а лише у думках. Ти вже порушив закон, порушив заповідь «не вбивай».

Але не варто думати, що Господь вимагає від нас, щоб ми обмежували свою любов до рідних. Цього ніколи не може бути, щоб Господь вимагав від нас зменшити любов, Він тільки звертає нашу увагу на те, що ця любов має бути наповнена духовним змістом. Це не просто любов до матері, батька чи сина, як до біологічної істоти. Таку любов мають якоюсь мірою і всі живі істоти, тварини. Любов же людини має бути наповнена Духом святим.

Ми добре пам’ятаємо слова: «Де двоє чи троє зберуться в Ім’я Моє, там і Я посеред них».

Отже за тих кого ми любимо, ми повинні молитися, ми повинні у них в першу чергу бачити образ і подобу Бога і молитися за них, як і за самих себе. Молитва за ближніх є особливо приємною Богу, оскільки це є свідченням нашої любові. І це є найбільшим свідченням виконання Божої заповіді «любити свого ближнього як самого себе».

Сьогодні в першу Неділю після П’ятидесятниці наша Православна Церква відзначає свято Всіх святих. Ми всі знаємо скільки є багато імен, кожного дня згадуються, це сотні імен святих. Можливо, є ще більше імен святих, яких ми не знаємо, які невідомі і не прославлені церквою, але прославлені Богом. Через це сьогодні ми згадуємо Всіх святих, починаючи від Апостольських часів і закінчуючи сьогоднішнім днем, імена кого ми знаємо і не знаємо.

Благоговійне вшанування святих і молитовне звернення до них існує не тільки в Християнській церкві, а і за її межами. Але саме в Православній Церкві вшанування святих є наповнене таким благодатним змістом. Ми знаємо,  що усі святі пов’язані між собою і їх пов’язує Христос. Вони у Ньому жили і зараз живуть. І коли ми вшановуємо святих, то ми поклоняємося самому Христу. Ми не молимося святим, як окремим богам, які нам допомагають. Ми усвідомлюємо, що вони є нашими молитовниками, вони наші заступники перед Богом. І їхні молитви, так би мовити, швидше почуються Богом, ніж від нас грішних. Проте Іоанн Злотоуст писав, що молитва святих є дуже сильною, але тільки за умови якщо ми самі каємося у своїх гріхах, виправляємо себе, виправляємо свою душу і своє життя.

Святий Феодор Єдесскій писав, що при народжені Бог дає людині два Ангели. Один із них це Ангел Хранитель, Ангел Охоронець, який оберігає нас від усякого зла, який допомагає нам і спонукає творити добро. А другий Ангел – це святий покровитель, який молиться за нас перед Богом і якій завжди радіє нашим духовним досягненням, і дуже сумує, коли ми відвертаємося від Бога, коли забуваємо каятися у наших гріхах.

Ми знаємо, що святі були і царі й убогі, були воїни і вчені, жінки, чоловіки та діти. І кожен з нас може знайти святого, який є взірцем для нас. Взагалі всі святі є для нас взірцем святого життя, взірцем своєї любові до Бога і взірцем вірності Богу. І сьогодні, вшановуючи Всіх святих, попросимо і ми, бо сьогодні є день Ангела кожного з нас. Помолімося, щоб молитвами Всіх святих Господь зміцнив нашу Церкву, нашу державу, дав єдність нашому народу, як і Всі святі єдині у Христі. І щоб Господь дав перемогу і мир нашому народу, і дарував нам тихе й мирне життя, і спасіння. Амінь!

Боже благословення на всіх вас!».

Спаси Господи!