У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Амінь!
Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні святе Євангеліє розповідає нам про чудо Господа нашого Іісуса Христа в якому Він нагодував п’ятьма хлібами і двома рибинами п’ять тисяч народу.
Я хочу сьогодні почати трошки незвичайно. Уявіть собі – п’ять тисяч народу, уявляєте скільки це людей? Я скажу вам – це дуже багато! І п’ять тисяч народу зголодніли і п’ять тисяч народу Господь годує п’ятьма хлібинами так, що ще залишається багато кошиків надлишку. П’ять тисяч народу нагодував Господь Бог наш Іісус Христос.
Давайте подумаємо, ці люди йшли до Бога, щоб Він погодував їх? Ні, ми знаємо, що вони ішли, щоб послухати слово Його. І акцентуючи на цьому, я згадую, коли загарбники стояли біля нашого міста, в дворі нашої церкви ми безплатно роздавали молоко. Сотні літрів, тисячі літрів ми роздали цього молока. І ось одного разу іде дощ, біля нашої церкви стоїть величезна черга людей, чекають молока, а машина десь затримувалась. Я підходжу і кажу цим людям: «Зайдіть у церкву, не мокніть». Ні одна людина не зайшла до церкви… Бо прийшли вони до церкви, до храму Божого, не до Бога, вони йшли, щоб просто набрати безплатного молока, не задумуючись над тим, звідки це для них.
У той же час, я сьогодні згадую, кожні вихідні до нас приїжджають воїни, яких відпускають на вихідні дні, щоб побути вдома. Приїжджають машинами, заходять до храму. І вчора були такі воїни. З яким трепетом і сльозами на очах вони ставлять свічечки, на колінах моляться перед іконами, беруть благословення у мене, як у священика, молитовники беруть. А матушка вже нагружає їм повну машину продуктів, допомоги, все чим можемо допомагаємо. Бо прийшли вони до церкви, як до святині, як до джерела духовності. І перші, ті яких я згадав, прийшли за молоком, я впевнений, що пішли голодні і ніхто, і ніколи не зможе наситити їх. Бо шукають матеріальне, забувши про Бога. І другі – наші воїни, приходячи до церкви, як до джерела духовності, захисту духовного, насичуються духовно, стають сильнішими духовно. І Господь наситить їх.
Сьогодні це дуже важливо для нас з вами. Бо війна із безжалісними загарбниками московськими продовжується. Ми хочемо, щоб закінчилася війна, але не видно їй кінця і краю. А закінчується літо і розуміємо ми, що йдуть холоди. І що буде з газом у цьому році, що буде з хлібом у цьому році, коли нам не дають зібрати урожай, особливо на сході ці нелюди палять наші поля із хлібом. Ми не знаємо… Але, як до християн, я звертаюся до вас – ВІРУЙМО І ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ! У главу угла, на перше місце давайте поставимо нашу віру, віру в Господа нашого Іісуса Христа. І Він нагодує нас.
Ми сьогодні чекаємо допомоги від усього світу, але найбільша допомога від Бога. Згадайте, в сьогоднішньому Євангелії кажуть Апостоли до Іісуса: «Відпусти людей, хай ідуть у ближні села і там їх нагодують». А Бог каже: «Ви нагодуйте їх».
І я сьогодні звертаюся до кожного з нас – ми самі себе нагодуємо, ми самі себе захистимо, МИ ПЕРЕМОЖЕМО У ЦІЙ ВІЙНІ, БО МИ З БОГОМ, А БОГ З НАМИ! І Господь примножить і наші хліби, і нашу рибу. Господь примножить і сили для наших воїнів. І з Божою силою, і з Божою допомогою ми перезимуємо, ми переможемо тих безбожних загарбників московських, які прийшли із зброєю в руках на нашу землю.
З нами Бог, ми віримо в це, і з цією вірою будемо перемагати!
Боже благословення на всіх вас!».
Спаси Господи!
