У цю світлу неділю, у велике свято Успіня Пресвятої Богородиці настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:

«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Амінь!

Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні недільний день співпав із великим святом, святом, яке дуже шануємо ми українці, християни – Успіням Пресвятої Богородиці.

У сьогоднішній святій Євангелії ми читали слова Господа нашого Іісуса Христа, протчу Його про те, що ми повинні прощати ворогам нашим. І ось, осмислюючи  все це, я зізнаюся вам сьогодні, декілька днів я ходив і думав, вчора ввечері я думав і не знав, що я скажу вам сьогодні. З якими словами мені сьогодні звернутися до нас всіх українців. Коли іде жорстока, безжальна війна, коли на нашу землю прийшов безжалісний ворог, фашист, російський фашист. Танками перемелюють наш чорнозем, грабують, вбивають і ґвалтують наших дітей. І поряд з цим ми сьогодні читаємо, що Господь каже нам: «Прощайте!». Бо Бог прощає нам з вами, і ми повинні прощати.

Як ув’язати одне з іншим? Як сказати матері, яка побивається над гробом убієнного сина, щоб вона простила вбивцю. Як сказати матері зґвалтованої дитини, щоб вона простила ґвалтівника.

І сьогодні перед Плащаницею я зрозумів, що я повинен сказати і собі, перш за все, і нам з вами.

Коли померла Богородиця і Тіло Її несли Апостоли до місця погребіння, і тисяча людей проводжали Її Тіло, один із тих, хто хотів посміятися над Богом, вирішив перевернути гроба, принизити Божу Матір, насміятися над Тілом померлої. І як тільки він доторкнувся до гробу двома руками, невидимий Ангел невидимим мечем відсік йому руки. Ангел заступився за Богородицю, Бог заступиться і за нас з вами.

Сьогодні  по всьому святу ми чуємо, наприклад, папа Римський побивається над убієнною в росії жінкою, жінкою, яка закликала убивати українських дітей. І це було б нічого, як би папа Римський побивався так за нашими дітьми, яких убивають щодня на нашій святій землі. Щодня гинуть наші Українські діти під бомбами і крилатими ракетами і від зброї ненависних орків. Він не бачив цього, він не чув цього, він побивається за вбивцями. І  це, як на мене, насмішка над усіма убієнними дітьми України. Та чого далеко ходити, в нас у Києві єпископ, який називає себе українським, єпископ, який не встав, не піднявся із свого сидіння, коли шанували убитих Українських воїнів. Коли привели до нього полонених загарбників, він піднявся із свого крісла й кожному в руки дав шоколадку – а как же, канешно, как без шоколадкі. І  це було б нічого, я сам готовий дати навіть найзлішому ворогу шоколадку, бо це християнство ділитися навіть з ворогом. Господь заповідає: «Любіть ворогів ваших». Але якщо б цей єпископ дав хоча б одному нашому воїнові шоколадку, коли він не хотів встати, як шанували наших воїнів. До загарбників він встав і роздав шоколадки. І це є наруга над убієнними воїнами нашими. Наруга, яку проявляють наші, ті, що називають себе українцями, але по духу ніколи не були ними.

І здавалося б, говорячи це, я осуджую, я просто відкриваю нам з вами очі, що світ цей страшний і лукавий. І хочуть нас, як Божу Матір, принизити, перевернути гріб із Божою Матір’ю і перевернути нас з вами, всю Україну. Але ми не будемо судити, ми просто будемо знати що і як у цьому світі, а Бог хай судить. Ангел Господній прийде і відсіче ту руку, яка ганьбить невинно убієнних, яка хоче зганьбити убієнних воїнів, пам’ять про убієнних воїнів, пам’ять Пресвятої Богородиці.

З нами Бог і саме тому ми переможемо. З нами Божа Матір і це відчуваємо ми з вами. Ми відчували, коли під Ніжином стояли загарбники, ми відчували, що Матінка Божа береже нас, над нами Покров Пресвятої Богородиці. І саме це, саме ця віра підтримує нас. Найважливіше в усьому і сьогоднішній Євангелії висновок – ми переможемо, однозначно ми переможемо, але не дай Боже, щоб ми не стали такими як вони, щоб ми зберегли свій людський образ, Божий образ у своєму серці, щоб ми зберегли свою християнську любов, щоб ми залишилися істинними християнами і справжніми людьми, і справжніми дітьми Божими після перемоги. Це дуже важливо, перемога духовна, а потім буде перемога і на фізичному рівні.

І в цьому нам допоможуть всі святі й Пресвята Богородиця. Сьогодні ми святкуємо Її Успіня, але Вона не покидає нас, Вона з нами.

Боже благословення на всіх вас!».

Спаси Господи!