У світле свято Різдва Пресвятої Богородиці настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь.
Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні свята Православна Церква торжествує у Різдві Пресвятої Богородиці. Сьогодні ми святкуємо День народження Діви Марії, надії нашого спасіння, нашого покрову, нашої надії, надії на краще майбутнє.
Маленька дитина біжить до матері ,ми діти Божі сьогодні спішимо до Божої Матері під Її святий покров, під Її омофор, щоб обійняти ЇЇ, а Вона, щоб покрила нас, нашу державу, нашу землю, нашу Церкву від усякого зла. Щоб уберегла від зла, яке сьогодні прийшло в нашу Церкву й на нашу землю.
Здається так, що сьогодні зло панує в цьому світі. Зло захоплює наші землі, прикриваючись Божою благодаттю, прикриваючись Православною Церквою, нечистий дух «рускім міром» хоче наповнити наші серця і нашу землю. І це зло сьогодні просочується в кожний аспект нашого з вами життя. Як же жити нам, як боротися нам із злом?
Перш за все, це прощення. І не даремно сьогодні ми чуємо слова Святої Євангелії про те, як ми повинні прощати брата свого. І в ці дні страшної, кровопролитної війни, коли крилатими ракетами наш сусід вбиває наших дітей і матерів, здається не сумісним говорити про прощення. Але ми, як християни, повинні зрозуміти, що має на увазі Бог. Сьогодні ми чули про господаря, який простив своєму боржнику великий борг. І, коли він побачив, що той, кому було прощено, не простив свого боржника. Він повернув його і посадив у темницю. Чому я звертаю увагу саме на це? Простити – це не значить прийняти гріх, простити – це не значить потакати гріху, простити – це не значить розмножувати цей гріх на землі. Простити – це значить відпустити, не нести у своєму серці, у своїй душі той камінь ненависті і зла, який сьогодні хочуть посіяти в наших серцях. Ми християни повинні прекрасно розуміти, бо Бог наш нас прощає, бо Бог наш прощав нас на хресті розіпʼятий. Бо Бог наш показує нам смирення і прощення. Ми прощаємо, але будемо памʼятати завжди, що було на нашій землі й хто приніс цю кровопролитну війну на нашу землю. Ми будемо памʼятати і цю памʼять передамо дітям, щоб діти наші прощали, але памʼятали.
Років два назад, коли я говорив про прощення, одна із журналісток зі мною почала сперечатися – ми не простимо ніколи, так як не прощали фашистів після другої світової війни. Не прощали, але забули! Ми ж не забудемо, але простимо. Бо Бог сьогодні вчить нас прощати, а Матінка Божа любить нас, любить кожного з нас. І в цій любові ми будемо жити, і в цій любові ми будемо відпускати гріхи нашим винуватцям. І будемо памʼятати їх.
Боже благословення на всіх вас і зі святом Різдва Пресвятої Богородиці!».
