1 серпня у свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього і День памʼяті святих сімох мучеників Маккавеєвих, матері їхньої Соломонії та учителя їхнього Єлеазара настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Во імʼя Отця і Сина, і Святого Духа! Амінь.
Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні дві величні події ми згадуємо у святому православному храмі — це свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, коли у Константинополі виносили Хрест для зцілення людей від усякої хвороби, для зміцнення людей у важких випробуваннях. Сьогодні ми згадуємо і величний подвиг братів Маккавеїв, які боролися з окупантами і не зрадили віру своїх отців і свою Вітчизну, за що і поплатилися життям. І ці дві події зливаються у нас в Україні в одне величне і таке тепле, світле свято — свято Маковія називають у народі. Брати «Маккавеї» — означає «молоток», вони були міцні і тверді, як молоток. Але для нас це співзвучно, як Маковії і саме тому ми освячуємо перші плоди наших полів, макові голівочки, освячуємо наше зілля, наші квіти, які дарує нам Господь з вірою в те, що Господь дарує нам і сили, сили, які дарував Він братам Маккавеям. Що Господь дарує нам захист Чесного Животворящого Хреста Господнього, що Господь сьогодні укріпляє наших воїнів там на передовій, щоб ми могли святкувати і молитися.
І молитися істинно так, як молилися наші діди і прадіди 1 серпня, а не в будь-який інший день Маковія. Про це навіть Шевченко згадує у поемі «Гайдамаки». І в цій поемі освячується зброя, хай сьогодні освятиться наша українська зброя, а наша зброя — це, перш за все, велика любов, яку ніхто не може здолати. Наша зброя — це наші воїни, незборимі воїни. Наша зброя — це те, що вони сьогодні тримають у руках. І весь світ дивується нам, нам українцям і не розуміють, як це так може бути, а ми прекрасно розуміємо. Ми тримаємося вже роками тому, що ми Божі діти, ми з Богом і Бог з нами.
Хай же Господь Бог сьогодні укріпляє руки наших воїнів, хай Господь Бог укріпляє нас з вами. Разом до перемоги під сінню Хреста Господнього, до Божого благословення для наших дітей. Наші діти люблять це свято, напевно, найбільше, бо можуть медом поласувати.
Я коротенько тому, що ми зараз виходимо і будемо ще святити воду, а тоді освячувати маковійчики. Хай Господь благословить вас!».
