Сьогодні, 28 травня, велике свято – свято Вознесіння Господнього. На сороковий день після Воскресіння, Христос вознісся на небо. Це свято таїть у собі великий сенс про який сьогодні прихожанам розповів у своїй проповіді настоятель Покровського храму отець Михаїл:

«Улюблені во Христі браття і сестри. Сьогодні свято Вознесіння Господа Нашого Іісуса Христа.

Сьогоднішнє свято думками повертає мене до Святого Писання – до Біблії. На самому початку Біблії  на перших сторінках написано: «І сотворив Бог небо і землю».

Ну як уявляє собі людина небо і землю? Небо – синенькі хмари, земля – зелененька травичка. Але насправді Біблія є духовною книгою і під словами «небо» і «земля» мається на увазі зовсім інше. Небо – це духовний світ, світ невидимий для нас. Земля – це все матеріальне, що оточує нас і планети, і земля, і повітря, хоча ми його і не бачимо, але воно матеріальне, а не духовне.

Бог на початку створив два світи: світ духовний – це небо, світ матеріальний – це земля. І тільки в людині Він поєднав цих два світи в одне тіло. Із землі створене тіло і в це тіло вдихнув Бог душу живу, так написано у Біблії.

Це велике багатство людини носити у собі подих Божий. Але поряд з цим, це і велика трагедія у нашому житті. Людина – єдине створіння на землі, яке розривається між небом і землею, між духовним і тілесним. Тіло тягне нас до землі, бо від землі воно взяте і в землю повернеться, написано у Біблії. А душа тягне нас до Бога, бо від Бога вона взята. І ми розриваємося в цьому світі і це наша трагедія.

Бог знає про це і Він народжується в цьому світі, Бог Дух отримує тіло у народженні. І співаємо ми у колядках, що небо і земля радіють на Різдво. Бог Духовна Істота отримує матеріальне тіло і сьогодні Він із цим матеріальним тілом Возноситься у світ духовний, відкриваючи нам тілесним істотам дорогу до духовного світу. І саме в цьому велика радість і свято сьогодні.

Розриваючись між духовним і матеріальним, людина здавна мріяла про той духовний світ. У Греції вигадували гору Олімп, де живуть боги. І уявляючи собі гору, ми могли уявити, що могли б піднятися на цю гору, але ніколи не могли піднятися люди до духовного світу. Наші предки вигадали країну Ирій, куди відлітали пташки на зиму. Вони собі уявляли, що птахи відлітають в Ирій, де живуть боги – духовні істоти, але самі не могли досягнути того краю, того чудесного духовного світу. І душа людська плакала, а тіло хворіло, людина розривалася.

Сьогодні ж Господь у святі Вознесіння показує нам, що є зв’язок, є шлях до світу духовного. І Бог не десь там на недосяжному Олімпі, не десь там в незнаному Ирії, Бог з нами і Бог там на Небі. Бог на Небі і тут поруч з кожним із нас.

Сьогоднішнім святом Господь Бог єднає нас матеріальних, тілесних істот із світом духовним і дарує нам радість. Сьогодні співали у тропарі дівчата наші: «Обітуванням Святого Духа», – радість того, що Бог посиляється Духом Святим у серці кожного з нас. І саме для того Він і Возноситься, щоб бути не з кимось одним із нас, щоб бути не тільки із 12 вибраними Апостолами, а Вознісся у світ духовний бути з кожним із нас і в кожному з нас.

Всюдисущий Бог і з світу духовного, і з світу матеріального єднає нас, тих хто до цього часу розривався між світом духовним і матеріальним, Бог єднає в єдине ціле і духовне, і матеріальне.

І в єдності душі і тіла сьогодні ми славимо Господа Нашого Іісуса Христа.

Багато хто каже, що Бог у душі і для чого тоді в храм іти… Сьогоднішнє свято говорить – йдемо до храму, бо де тіло буде, там і душа наша. А якщо Бог у душі, то душа змушує ноги йти до храму. В єдності тіла і душі ми славимо Бога, у храмі матеріальному ми душею славимо Бога.

І хай прославлення Господа Нашого Іісуса Христа буде по всій землі і на все небо.

Боже благословення на всіх вас!».

«Спаси Господи», – відповідають прихожани храму святої Покрови.