Сьогодні, 14 червня, свята Православна Церква відзначає День пам’яті усіх Святих. Це свято присвячене вшануванню всіх угодників Божих, від самих ранніх століть християнства.

Також сьогодні, у першу неділю після П’ятидесятниці, заговини на Петрів піст. Вже від завтра починається піст, який  закінчиться 11 липня – напередодні дня пам’яті святих апостолів Петра і Павла.

В цей день отець Олександр звернувся до прихожан храму святої Покрови з такою проповіддю:

«Дорогі браття і сестри, сьогодні у першу неділю після П’ятидесятниці, після зішестя на Апостолів Святого Духа, свята Православна Церква відзначає пам’ять День усіх Святих.

Ще з перших віків християнства, християни почали вшановувати пам’ять мучеників на місцях їхнього убієння, або поховання. Вже у другому столітті з’явилася традиція роздроблювати їхні мощі і ділитися між церквами. У четвертому столітті, як ми знаємо, при імператорі Діоклетіані кількість мучеників була така велика, що вже не вистачало днів у році. Тому у цьому ж столітті було встановлено всіх Святих вшановувати в один день. Свідчення про це ми знаходимо у святого Єфрема Сирина, Василія Великого, Іоанна Златоустого.

В цей день ми особливо вшановуємо Пресвяту Богородицю, усіх Апостолів, Пророків, мучеників, святителів, Христа ради юродивих, усіх відомих світові, а також невідомих світові, але відомих Богу. Тому цей день також можна назвати – День невідомого Святого, або День невідомих Святих.

Святі такі ж люди, як і ми. Вони також мали гріхи і Святі були там, де ми є зараз і зараз вони там, де ми також хочемо бути колись.

Зараз немає такої небезпеки для нас, принаймні у нашій країні, щоб віддавати своє життя за віру, але ми повинні брати приклад із святих – приклад стійкості, мужності.

Як ми сьогодні читали у Святій Євангелії, коли Христос говорить, хто любить більше, ніж Мене свого батька, матір, чи дочку, чи сина – це не значить, що Господь зменшує значимість скажімо 5 заповіді, чи любити ближнього як самого себе. Христос попереджає, що людина має бути стійкою у своїй вірі.

Мені згадалася одна історія, коли одна благочестива християнка кожної неділі ходила до церкви і молилася. Її чоловіку це не подобалося і однієї неділі він сказав: «Сьогодні ти нікуди не підеш». Коли жінка почала наполягати, що вона піде, чоловік взяв рушницю, приставив до скроні і спитав: «Куди ти підеш тепер?». Вона відповіла: «Якщо ти натиснеш на гачок – тоді в рай, якщо не натиснеш – то піду до церкви». Це також приклад стійкості, християнської віри і мужності у нашому сьогоденному житті.

Серед Святих, як ми знаємо, були і чоловіки, були і жінки, були воїни, були монахи, були багаті і аристократи, були бідні. Тому і сьогодні кожна людина носить ім’я якогось Святого і кожна людина будь-якої професії може мати за взірець якогось святого. І як ми вже говорили, що сьогодні не має потреби підтверджувати свою віру своїм життям, покладати своє життя за віру. Проте прагнути до святості ми можемо, як це багато разів згадується у Святому Письмі, Бог говорить через пророка Мойсея – будьте святі, бо і Я святий. Теж саме Іісус Христос сказав до своїх учнів – будьте досконалі, бо і Отець Мій Небесний досконалий.

Отже ми не можемо стати святими і досконалими, але прагнути до цього і є сенсом всього нашого життя.

Я хочу нагадати, що сьогодні заговини на Петрів піст. Піст – це не тільки виконання припису церкви, виконання традицій, а піст – це як раз корисний засіб для нас, щоб покращити свою душу, покращити своє життя. Це значить виправити свій егоїзм, а піст і молитва – це найкращий засіб для цього, коли ми кожен день може здійснювати сходження і наближення до Бога.

Нехай же Господь допоможе вам усім, Господнє благословення на всіх вас».

«Спаси Господи», – відповідають прихожани храму святої Покрови.