У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до прихожан з такою проповіддю:

«Улюблені во Христі браття і сестри. Яка найбільша заповідь в Законі? Питає сьогодні законник фарисей Господа нашого Іісуса Христа. Запитує не для свого власного духовного розвитку, запитує спокушаючи Його. Що найважливіше в нашому житті, в повсякденному сучасному, важкому, духовно неоднозначному житті? Що найважливіше для нас християн, коли ми йдемо до храму, коли ми вечором, чи зранку молимося. Це теж цікаво нам.

У Старому Заповіті було більше як 600 заповідей, настанов, чи заборон, 613, якщо точно, підрахували оті фарисеї законники, що вивчали Святе Писання. 613 заповідей… Їх запам’ятати важко, а виконати ще важче простій мирській людині. Вивчаючи закон, законників цікавило і цей інтерес викликав бурхливі суперечки – що ж найважливіше в Законі Божому, чого найперше повинна дотримуватися людина. І різні були думки.

І сьогодні такі суперечки бувають між нами, в якому церкву треба сходити, яка церква правильна, а яка ні, як правильно христитися – як православні, чи як католики хрестяться. Як правильно зайти до храму, до якої ікони свічечку поставити, а скільки тих свічечок має бути. І таких запитань теж може бути більше сотні і що найважливіше в цьому всьому? Господь відповідає дуже просто, Господь відповідає так, як ми це знаємо, розповідає те, що ми знаємо, але дуже часто не вважаємо це головним. Люби Господа Бога свого всією душею своєю, всіма помислами своїми, всією думкою своєю. І друга заповідь подібна до першої – Люби ближнього свого, як самого себе.

На цих двох заповідях тримається увесь Закон і всі пророки. До одного древнього мудреця, теж законника, який звався Гіллей, цікаве ім’я, підійшов чоловік і сказав – розкажи мені увесь Закон, якщо нашими словами – усю Біблію перекажи мені, але перекажи поки я буду стояти на одній нозі, тобто коротенько. І відповів мудрець – не роби ближньому своєму того, чого не бажаєш і собі. В цьому увесь закон.

Це те саме, тільки Господь говорить ще вище духовно – люби Бога свого, ще глибше духовно – Люби ближнього свого. Не просто не роби йому зла, а полюби його.

І ми це знаємо, ми знаємо, що Бог є любов і знають це всі священнослужителі, але як іноді не вистачає їм і нам з вами тієї Божественної любові.

Декілька днів назад прийшов до мене чоловік, у нас зав’язалася цікава дискусія і в ході цієї дискусії я включив йому історичне відео, де один священнослужителів київських у 14 році з хрестом у руках  проклинає весь майдан і всіх людей, що підтримують їх. Проклинає до сьомого коліна дітей і внуків їхніх. І виникає думка – хіба він не знає, що Бог є любов? Хіба він не знає, що все у храмі Божому, все на дорозі Божій повинне підчинятися двом законам – люби Бога і люби ближнього свого, люби ворога свого, заповідає Господь, не проклинай, а люби.

Я впевнений, що він знав про це, я впевнений, що знав істинно відповідь на своє запитання той фарисей, той законник, який підійшов до Господа нашого. Бо підійшов він з каверзним питанням, підійшов, спокушаючи Господа. Він знав це, але не виконував, він знав, що треба любити ближніх, але серце його було черствим.

І сьогодні це питання до нас з вами – чи вміємо ми любити? Перш за все Бога нашого, чи молимося ми з вами, чи вчимо молитви дітей наших, чи відвідуємо ми храм Божий з любов’ю, з теплотою, з шаною Господа нашого. Бо саме в цьому і є любов всім серцем, всією душею, всім тілом своїм. Чи любимо ми своїх ближніх такими як вони є? Різними, пам’ятаєте минулої неділі я говорив, що Господь закликав на весілля, багатий цар закликав на весілля подорожніх і уточнення – і добрих, і злих. Так же і Господь любить нас усіх: і добрих, і злих.

Чи любимо ми? Так, любимо, але тільки тих, хто нас любить. Чи любимо тих хто ненавидить нас, чи можемо ми благословити тих, хто проклинає нас. А саме в цьому весь закон і всі пророки. Саме в цьому наша віра, віра, яку засіяв нам Господь. Люби Бога, люби ближнього. І хай цією любов’ю будуть наповнені ваші серця, щоб наша з вами любов розтопила будь-який лід зла і ненависті. Щоб наша з вами любов до Бога відкрила нам двері до Царства Небесного і до щасливого життя тут на землі, щоб наша з вам любов перемагала у всіх війнах, щоб наша з вами любов зробила нас щасливими, щасливими у Господа нашого Іісуса Христа.

Боже благословення на всіх вас».

Отець Михаїл привітав сьогодні з іменинами маленького прихожанина Макарія, який з самого малечку разом з мамою із Талалаївки їздить до Покровського храму на службу.

Також з минувшим святом Михайлове чудо привітала прихожанка храму самого отця Михаїла. Приєднується до привітань і вся громада храму святої Покрови!