Сьогодні, 27 вересня, у неділю ми святкуємо величне свято – Воздвиження Чесного Хреста Господнього. У цей день настоятель Покровського храму отець Михаїл звернувся до прихожан з такою проповіддю:
«Улюблені во Христі браття і сестри. Сьогодні на аналої серед храму лежить Животворче дерево Чесного Хреста Господнього і ми святкуємо сьогодні день Хреста, ми шануємо Хрест, ми поклоняємося Хресту.
І сьогодні я хочу поговорити з вами про Хрест і перш за все я повторю слова апостола Павла, який попереджає і нас з вами, що слово про Хрест є безумством для невіруючих , але поряд з ти слово про Хрест для нас, для тих хто спасається, є силою, силою Божою.
Цікаві слова про Хрест Господній і я хочу сьогодні розказати вам про це.
Для нас Хрест – це спасіння, спасіння від смерті, це символ жертвенності Бога нашого заради нас з вами. Але є такі люди для яких Хрест, це просто знак християнина, який для нього нічого не означає. Більше того, такі люди насміхаються із нас християн. Як це так, вони поклоняються тому на чому був розіп’ятий їхній Бог. Але поряд з тим є такі люди, які бояться Хреста, які ненавидять Хрест. І ми розуміємо кому такі люди поклоняються.
В нашому світі йде відвічна боротьба добра і зла. І, творячи добро на цій землі, ми примножуємо добро. Той, хто творить зло, примножує зло. Бог же нас прийшов, як сказав Він сам про себе, щоб і тростини надломленої не доломити. Він приніс добро, і мир, і любов у цей світ. Він сам прийшов, як жертва, жертвувати Себе заради нас з вами. Щоб з кров’ю своєю омити наші з вами гріхи, щоб своїм Хресним Розп’яттям спасти нас. І ми отримали від Нього спасіння і як знак цього спасіння ми отримали великий символ – Хрест Господній. І цей Хрест – це Хресне Розп’яття, яке я ношу на грудях, воно єднає мене сьогодні з Богом, який заради мене розіп’явся. Я вірю в це і я закликаю вас вірити в це. У кожного з вас має бути на грудях Хресне Розп’яття, щоб цей Хрест єднав нас із Богом, як символ нашого єднання з Богом.
Але страшніше, ніж насмішки над Хрестом, страшніше як ненависть до Хреста, ну що може бути страшніше, є страшніше – байдужість. Наша з вами байдужість, коли ми ніби декларуємо себе християнами, але байдужі до християнських символів, до нашого християнського життя, до спасіння.
Скільки разів я бачив таке. Хрестимо ми дитинку, приносять куми подарунок для свого похресника – Хрестики срібні, золоті, гарні. Питаю: а у вас на грудях Хрестик є? Нема… Принесли найдорожче для маленької дитини, але те найдорожче для кумів не є найдорожчим, вони байдужі до того подарунка, бо самі не носять Хрест.
Сьогодні я думаю кожен з нас буває на ніжинських кладовищах і бачили ви напевно гору Хрестів дерев’яних. Вже використаних на могилках, на могилках люди вже поставили пам’ятники, а Хрест не знають куди діти. Я піднімав це питання на рівні міста, і місто не знає куди їх подіти, і я не знаю, що з тими Хрестами робити. Бо по суті той Хрестик дерев’яний є власність людська і ніхто немає права нічого з ним зробити, юридично. А духовно? Іде зневага, зневага над символом Хреста Господнього.
Це ще добре. Колись в інтернеті було, що в Росії із таких Хрестів зробили доріжку по болоту. У багнюку кинули, щоб ходити по Хрестам… Це страшно.
Я хочу сьогодні, щоб ми серцем відчули любов до Господа нашого, щоб ми відчули шану до Хреста Господнього. Щоб цей Хрест, який у нас на грудях, завжди зігрівав нас і оберігав від усякого зла Божою силою. Бо без любові нічого не варті ми самі і тоді Хрест стане для нас не захистом, а карою за наше зневірство, за наші сумніви, за нашу байдужість до Хреста Господнього.
Шануймо Хрест, любімо Господа нашого, який розіп’явся на цьому Хресті і з Хрестом ми будемо перемагати, як перемагав князь Костянтин, великий князь і матір його Єлена. Із Хрестом, високо піднявши свій Хрест ми прийдемо до Господа нашого Іісуса Христа і отримаємо від нього спасіння і безкінечну милість його.
Боже благословення на всіх вас!»
«Спаси Господи», – відповідають прихожани храму святої Покрови.
Після літургії отець Михаїл привітав з іменинами бухгалтера Покровського храму – Ніну Олексіївну. «Хай Господь Бог примножить ваші літа, хай Господь Бог дарує вам любові в серце, щастя в родині», – говорить отець Михаїл.
Також з іменинами привітали отця Олександра. «Цього тижня свої іменини святкував наш отець Олександр, який так гарно влився у наш колектив церковний тому, що отець Олександр має глибоку віру», – сказав отець Михаїл.
Вітаємо іменинників! Многая і благая літа!
