У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до прихожан з такою проповіддю:
«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Амінь. Дорогі во Христі браття і сестри, закінчуються свята, але світло Божої віри, Божої правди, Божої істини, що просіяло нам, ніколи не закінчиться. Сьогодні читаємо ми у святому Євангелії, народ, що сидів у темряві, побачив світло велике. І це світло є Господь наш Іісус Христос.
Всі ці дні Різдва Христового, Обрізання, Хрещення Господнього у Йордані ми бачили, ми слідкували за приниженням, умаленням Господа нашого Іісуса Христа.
Буквально недавно мене одна людина запитала – батюшка, що це означає, умалення Бога? Як я тоді відповів, зараз і вам розкажу. От уявіть собі людина стала амебою, мікробом, таким маленьким мікробом непомітним. Бог стає людиною. Це приблизний приклад такий. Але ми не можемо собі уявити, як це людина могла б стати мікробом, амебою, якоюсь там бактерією, як це так… Так і Бог стає людиною, як і людина могла б стати амебою. Це неможливо навіть уявити собі, але саме це відбулося в народженні Господа Бога нашого у людському тілі. Господь умалює себе для того, щоб стати на рівні з нами, з людьми, для того, щоб просвітити нас, для того, щоб ми почули Його.
От уявіть собі велике поле і в цьому полі стоїть мурашник, а от там на горизонті їде трактор, який розорює це поле. І зараз через дві, три години він доїде і розоре цей мурашник. Що зробити треба, щоб пояснити цим мурашкам, що їх всіх очікує смерть, щоб вони тікали з цього місця.
Щоб ми не робили, вони не почують нас. Більше того, щоб ми не робили, вони будуть нас, тих хто спасає, вважати загрозою, не трактор, який там далеко за горизонтом і вони ще не бачать і не чують його, а того хто спасає будуть вважати загрозою для свого існування. Аля для того, щоб розказати мурашкам, що їх чекає смерть, треба стати такою ж самою мурашкою. І не просто стати мурашкою, а такою мурашкою, щоб тебе почули, щоб тобі повірили і щоб за тобою пішли.
Це я просто розказую прикладами, Бог не стає мурашкою, але людиною. Саме для того Він стає людиною, щоб попередити нас – смерть чекає на кожного з нас, якщо ми не покаємося.
І сьогодні Голос цей чути по всьому світу: «Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!».
Господь стає людиною, Господь приймає обрізання, Господь приймає хрещення, щоб як Бог і щоб як справжня людина повести нас з вами людей до Спасіння, до Царства Небесного.
Коли я говорив приклад мурашок, трошки неправильний приклад, бо мурашки живуть своїм повноцінним життям. а уявіть собі тепер темне морське дно в якому навіть малесенького промінчика світла немає, в якому не видно життя. І в тій темряві жили люди до приходу Господа нашого Іісуса Христа. В тіні смерті, написано в сьогоднішній Євангелії, приходить Господь і просвічує цю темряву.
Світло велике засяяло нам і ми живемо сьогодні у цьому світлі, у світлі Божої любові і Божої істини. Але велике світло може бути і великим болем, і великим стражданням для того, хто наповнений великим гріхом і немає покаяння в ньому. Світло обпалює ту людину.
І сьогодні ми бачимо яка велика війна відбувається в цьому світі темряви і світла, добра і зла, яка велика війна йде проти християнства. Ми сьогодні молимося, ми сьогодні мирно ідемо до храму, але в цілому світі такого немає. Іде війна добра і зла, темряви і світла. Пам’ятайте про це.
І хай у ваших серцях сьогодні буде радість того, що ми можемо мирно і спокійно молитися у наших храмах. Хай буде усвідомлення того, що ми приносимо сьогодні своє покаяння і несемо далі по світу світло Божої любові. Саме від нас сьогодні залежить, яким це буде світло. Чи просвітимо ми світ кругом нас. Як ті світлячки, що ловлять сонячне світло і переносять його далі, далі і далі у темряві, безпросвітній темряві.
Хай світло Божої любові сьогодні сіяє у наших серцях, в наших очах, в очах добрих християн, що вміємо радіти, святкувати, веселитися. Вміємо приносити і добрі плоди покаяння Господу нашому Іісусу Христу. Бо ми віримо і знаємо – наблизилося Царство Небесне. Царство Духовне сьогодні в наших серцях і в нашій вірі, вірі у Господа нашого Іісуса Христа.
Боже благословення на всіх вас!».
