У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до прихожан з такою проповіддю:

«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Амінь. Улюблені во Христі браття і сестри, вітаю вас із святою неділею, неділею, яка називається в Православній церкві – Неділя митаря і фарисея. Неділею з якої ми починаємо вже готуватися до Святого посту. З сьогоднішнього дня в молитвах ми співаємо: «Покаяння двері відкрий мені, Господи».

Ми підходимо до Святого Великого посту, до часу в якому ми лікуємо душі наші. Ми всі грішні на цій землі в різній мірі, в кожного свої гріхи перед Господом, перед самим собою, перед ближніми. І з цим ми приходимо до Бога, як до лікаря, щоб вилікувати душі наші.

Із цим прийшли до храму два чоловіки – митар і фарисей. І як ми всі грішні, так і вони були грішні. Митар збирав податки і в своїх гріхах він прийшов до Господа. Фарисей жив побожним життям і прийшов до Господа із своїм побожним життям, але в той же час з гординею. І фарисей молився: «Дякую тобі Господи, що я не такий як інші люди. Я не такий як ось цей митар…». Фарисей говорить – я пощуся, я молюся, я виконую все, що написано в Законі Божому. А бідний митар стояв у коточку і не міг голови підняти. У своєму покаянні бив себе у груди і молився: «Господи, прости мене грішного».

Сьогодні ми стоїмо у храмі, ми знаємо цю притчу, бо кожного року ми слухаємо її. І як часто в нашій душі виникає думка – ось я прийшов у покаянні, я не такий як інші, як ті, що не прийшли до храму, я молюся і пощу, я виконую все, що говориться в Законі Божому, і я буду каятися у гріхах своїх. І цим ми теж стаємо як той фарисей, не як митар, а як фарисей.

Як часто буває ми стоїмо у храмі і молимося, і нам хтось збоку заважає, діти шумлять, чи хтось закашляв збоку. А якщо стоїш перед Господом, то навіть очі підняти не можеш. Якщо велике покаяння в душі, то ти не будеш чути шуму в церкві, шуму дитячого, не будеш бачити нікого поруч з собою, тільки Бога. Тільки Лікаря, який чекає, щоб ти прийшов і розкаявся. Який чекає, щоб допомогти, вилікувати тебе, нас з вами.

Уявіть собі, як би ми прийшли до лікаря, щоб лікуватися, і почали говорити – та я все роблю правильно, я не такий як інші, я веду здоровий спосіб життя. І сказав би нам лікар – та йди з Богом, ти здоровий. Але ж ми до лікаря приходимо, щоб він допоміг нам, вилікував нас. І для того треба розказати лікареві, що тебе хвилює, для того нічого не можна втаїти перед лікарем, бо не буде повноцінного лікування.

Ми приходимо до Господа нашого, як до Великого Лікаря. Хай наша молитва буде у щирому покаянні. Хай наше життя перед Богом буде, як у того фарисея, хай наше покаяння буде, як у того митаря.

Обидва вийшли виправдані із храму Божого, але другий був виправданий більше, написано в Євангелії. Митар отримав повне спасіння і повне лікування душі своєї.

Тож будьмо уважні і ми з вами у своєму житті, у своїх молитвах. Щоб і ми з вами отримали від Бога спасіння, виправдання і лікування душ наших.

Боже благословення на всіх вас!».