27 лютого в неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:

«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Амінь.

Улюблені во Христі браття і сестри, ми наближаємося до Святого Великого Посту і сьогоднішня неділя – Неділя М’ясопусна, а в Православній церкві – це Неділя Страшного суду.

І сьогоднішня Неділя дійсно стає Страшним судом, не тільки в Україні, а по всій землі. Написано у сьогоднішній Євангелії, читали ми що, коли Бог прийде судити людей, Він буде судити народи. Оце цікаво, не особистості, не окремо людей, а сказав Господь: «Буде судити народи».

У нашому світі багато народів, різних народів. Є войовничі народи, є працьовиті народи, є веселі, запальні, є ті, які люблять журливі пісні. Я не ділю, Господь буде ділити. Але як же буде ділити Господь? І написано, що поставить Господь по правиці Своїй, поділить, як пастух ділить на овець і козлів. І по правиці поставить овечок – праведні народи. І по ліву сторону стануть козли – злі, неправедні народи.

І сьогодні, напевно, час пік, коли ввесь світ дійсно поділився на світло і темряву, на холодний мордор і тепло любові, на Божі народи і народи зла і сатани.

Які ж критерії? Ось уявіть собі цей час, коли ми молимось, буквально поряд йдуть бої і гинуть, убивають один одного молоді хлопці. І для того, хто не розуміє ситуацію. От уявіть собі, приїхав хтось з далекої Африки, для нього буде незрозуміло, хто воює, чому воює і за ким правда. Правда? І один молодий хлопець у якого ще все життя попереду, і інший молодий хлопець в якого ще все житті попереду, а вони вбивають один одного, стріляють один в одного. Так у чому ж різниця? Один захищає свою землю, свою мову, свою Вітчизну, свою маму, свою дитину, захищає нас з вами, щоб ми могли помолитися за нього. Інший прийшов на чужу землю. Так, йому можливо здавалось, що він прийшов як асвабадітель, але він прийшов на чужу землю. І прийшов убивати.

Один – захищає, інший – убиває. Один стає героєм і на Судді Божому стає святим. Інший уже став проклятим окупантом. І Суд Божий над ним не милосердний.

Бог милосердний. Я не хочу проклинати нікого, хай милостивий Бог буде справедливим до всіх і милостивим до всіх. Але Бог бачить і Бога не обманиш.

Бої продовжуються, сьогодні четвертий день війни, нашої Вітчизняної війни. Ми захищаємо свою землю. І вже тисячі вбитих з одного і з іншого боку, і сотні полонених. І я скажу вам цікаву річ, я коли слухав, як допитували російських полонених, перш за все, ніхто з них не кається: «А ми не зналі куда ми єдім». І я не вірю цьому, адже їхній президент оголосив війну, як Гітлер оголосив, напав зранку. Так і він – сучасний Гітлер напав зранку зі сходом сонця.

І вони знали куди їдуть, і розуміли, що їдуть убивати. Більше того, я знаю це точна інформація, що великі гроші їм пообіцяли. Вони приїхали убивати нас за гроші, але не один із полонених, я не чув, може і був такий, щоб став на коліна і сказав: «Братья украинци простите». Я прошу Божої милості для наших окупантів, але для тих, хто стане сьогодні на коліна і попросить прощення у Бога і у нас українців, і в усієї України. Бог милостивий до тих, хто просить прощення за гріхи свої.

І я звертаюся сьогодні до окупанта, який сьогодні на нашій землі – ви уже приречені, але ви ще можете врятувати своє життя, ви вже осуджені Богом, але ви ще можете врятувати свою душу. Для цього покайтеся, попросіть прощення. Ми добрий народ, ми українці – люблячий народ. І як наші чернігівські бабусі кажуть: «Здавайся в плен, синочок. І я тебя покормлю». Ми погодуємо вас, навіть пустимо додому, але для цього потрібне ваше покаяння.

Тепер про нас українців. З покон віків вся земля переповнена війною, вся історія людська – це кров і війни. Сьогодні зло і ненависть переповнює наші серця, а це небезпечно. Ми захищаємося, воїни наші, захищаючи нас, убивають ворога. Але повірте, і це можна без ненависті робити. Бо коли ми ненавидимо, ми і душу свою можемо занапастити. Саме тому я закликаю нас з вами – так хочеться, щоб Бог осудив убивць, правда? І ще можливо хочеться подивитись, як Він буде їх карати, як вони будуть мучитися. Це так по людськи, хочеться, але це неправильно.

Захищаючись, убиваючи ворога і загарбника, який прийшов убивати нас, не несіть ненависті у своєму серці. Бо Господь Бог наш Іісус Христос, а ми християни, а ми істинні християни – любіть ворогів ваших. І цим ми будемо перемагати нашого ворога нашою любов’ю.

Будемо захищатися, а для захисту будемо використовувати всі засоби, але не будемо нести ненависть у своєму серці. Не пускайте ненависть у своє серце. Праведний гнів – так, це є, від цього нікуди не дінешся, але, щоб не було ненависті, бо ми стоїмо на порозі Великого посту. Тож, щоб і ми з вами не загубили свої душі.

Москаль прийшов убивати нас, нечистий сатана хоче убити душі наші, але я вірю – ми вистоїмо і в духовній боротьбі, і у фізичній, матеріальній війні. Бо ми роботящий народ, бо ми добрий народ. Але не зачіпай українця. Українець завжди дасть відсіч будь-якому ворогу.

Підходять дні Святого посту, іде сирний тиждень. Боремося за нашу землю, за наших дітей і не забуваймо за наші душі.

Боже благословення на всіх вас!».