6 березня в Прощену Неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:

«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Амінь.

Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні у нас Прощена Неділя, заговини на Великий Піст. І сьогоднішню Неділю ми згадуємо вигнання Адама і Єви з раю.

Перші люди на Землі, наші праотці Адам і Єва згрішили у місті святому, в раю і були вигнанні Богом із раю сюди на Землю. І ми сьогодні все людство несемо цей гріх усе своє життя.

І от задумайтеся – чому Бог вигнав Адама і Єву? Не за що, за що ми знаємо – бо згрішили, не послухали волі Божої. Чому Він їх вигнав? Чому милосердний Бог не простив їх? Ми ж говоримо, що Бог – це любов, Бог – це милість. І ми, як люблячі батьки знаємо, що ми готові простити нашу дитину, простити їй все. Але для того, щоб простити дитину, що ми кажемо – ану попроси пробачення. Попроси прощення у Господа і Господь простить. Адам і Єва не вміли цього.

Адам звинуватив жінку свою, а в кінці кінців і Бога. Він сказав: «Це жінка спокусила мене, яку Ти дав мені». А Єва говорить: «Це змій спокусив мене». І далі не продовжуючи, але думаючи над тим змієм – Ти сотворив Боже. І в кінці кінців виходить, що Бог винен у тому. Бог не винен. Це джерело зла у нас з вами. І для того, щоб Бог прощав нам, омив гріхи наші, ми повинні навчитися прощати і просити прощення.

Сьогоднішній день, коли війна на нашій землі, коли на нашу святу українську землю увірвався російський фашист загарбник і вбиває наших мирних людей, і бомбить наші мирні міста, особливо важливо нам з вами навчитися прощати.

Ми дуже часто сьогодні чуємо і в нас з вами в душі піднімається праведний гнів і думка така – ніколи не прощу. А Господь каже з Хреста: «Прощайте ворогів ваших».

І перш за все, чому, чому ми повинні прощати того, хто вбиває нас з вами, хто вбиває маленьких дітей? Згадайте сьогодні як хірурги б’ються над малесенькою дитиною, яка загинула від бомби російської. І по тому проклинають путіна, я думаю, що всі це бачили. І як можна простити того, хто вбив мою дитину? А ми повинні це зробити.

Сьогодні момент істини для нас усіх. Перш за все чому ми повинні прощати?

На Сході є цікава казка про дракона, який жив у печері. І кожен герой, який приходив убити цього дракона, там і гинув. Але по тому виявилося, що він не гинув, він убивав дракона і сам ставав драконом. Люди цього не знали, вони тільки бачили, що дракон продовжує жити.

Згадаймо сьогодні радянські часи, сучасну росію, де росія кричала німецьким фашистам: «Не простим!». А по тому почали говорити: «Можем повторить». І в кінці кінців самі стали фашистами, навіть ще гіршими, як фашисти. Убивши дракона – німецького фашиста, стали самі драконом.

Сьогодні ми вбиваємо цього дракона, б’ємо його з таким козацьким запалом. І дуже небезпечно, щоб ми самі не стали цим драконом. А для того потрібно навчитися прощати.

Колись, розказуючи про це одному чоловіку, от він ніяк не міг простити свою сусідку. Він каже: «Так що мені сніг їй прокидати?». Ні, звичайно, але камінь викинути з душі своєї, щоб ми не носили цей камінь у душі своїй. І це дуже важливо.

Ми будемо бити цього дракона, ми уб’ємо цього дракона. Ми виженемо з нашої землі загарбника, фашиста російського, але не будемо нести ненависть на нього. Ми простимо його, та вже прощаємо, скільки ловлять їх наші хлопці і жаліють. Але ми ніколи не забудемо, як кажуть в Україні – я незлопам’ятний, але пам’ять у мене добра. Ми будемо пам’ятати ті звірства, щоб ніколи більше не допустити звіра на нашу землю і в нашу хату, і в нашу церкву. Але будемо прощати так, як Бог простив нас з вами. Ми люди розіп’яли Його Сина на Хресті, а Він простив нам. Так і ми простимо тих убивць, що прийшли на нашу землю, але не забудемо, ніколи не забудемо.

Сьогодні Прощена Неділя. І ще одне я хочу розказати вам цікаве. Декілька днів назад я відвідав наших поранених воїнів у нашій лікарні. Я спілкувався з цими хлопцями, заглядав у їхні очі. Тих хлопців, які першими пролили кров за нас з вами. І ось один із них виявив бажання посповідатися і причаститися. І я сповідав його, і хто сповідався в нас, він знає, що обов’язкове питання ми задаємо – чи прощаєш ти ворогів своїх? І з трепетом у душі, у серці я запитав цього воїна – ти прощаєш своїх ворогів? І він сказав – прощаю. Він простив того, хто стріляв у нього.

Навчімося і ми у наших воїнів героїв захищати свою землю, свою душу і прощати. Щоби наша душа була чистою від ненависті, щоб не посилився в нашій душі дракон, дракон ненависті та зла, щоб ми увійшли у Святий Піст чистою душею і чистим серцем славили Господа нашого Іісуса Христа! І тоді, і тільки тоді ми переможемо, бо Бог з нами, Бог – любов, Бог – всепрощення, Всемогутній Бог Господь наш з нами, значить з нами правда, за нами перемога.

Боже благословення на всіх!»