У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафія з такою проповіддю:

«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь!

Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні ми слухали Євангеліє, цікаву Євангелієську розповідь про те, що Господь наш Іісус Христос виганяє бісів із двох біснуватих людей, які наганяли страх на всю округу. Одним словом легіон бісів Бог виганяє у стадо свиней. Дивне ж не це, цікаве не це. Дивне і цікаве те, що місцеві люди виходять на зустріч Богові і просять, щоб Він оминув їхній край, щоб Він не заходив у їхнє місто.

Бог виганяє легіон бісів одним словом, йому на зустріч виходять декілька десятків людей і виганяють Його із свого краю, із свого серця, із свого життя виганяють Бога. Декілька людей виганяють Того, Хто має владу виганяти бісів. Оце сьогодні для мене дивно і оце сьогодні для нас повинно бути уроком.

І перш за все, чому так, чому Бог, який має силу вигнати і виправити все у цьому світі, підкоряється цим людям? Для того, щоб зрозуміти це, нам потрібно зрозуміти головне – ми всі, всі люди на землі, ми є діти Божі. Всі ангели, світлі Ангели і ті, що согрішили і впали, тобто демони, це все слуги Божі і наші з вами, слуги людей. Адже саме слово «Ангел» означає «Вісник» – це той, хто створений для того, щоб приносити вістку, щоб охороняти нас дітей Божих.

І от уявіть собі, у вашому домі найняті робітники роблять якусь роботу і не справляються із цією роботою. І ви, як господар дому маєте право сказати – іди, х такою роботою ти не потрібен мені. Але якщо цю роботу буде робити ваша дитина, ви не скажете дитині так. Ви будете вчити дитину, ви будете милостиві до своєї дитини. І якщо ця дитина скаже – не хочу слухати тебе, батьку. Ви змиритеся з цим, ви будете ображені словами своєї дитини, відношенням до вас своєї дитини, але ви не скажете, не виженете свою рідну дитину із свого і її дому.

Так сталося сьогодні й у цьому Гергесинському краї. Бог виганяє бісів, але послушно оминає Гергесинський край на прохання гергесинських людей. Сьогодні для нас це велика наука, бо наш край теж наповнили біси, ті хто напав на нашу землю, ті хто прийшов зі зброєю в рукав в Україну – це не просто погані люди, це дія бісів. І недаремно в народі ми їх називаємо орками, бо нічого людського немає у їхніх діях.

Господь Бог має силу вигнати їх із нашого краю одним словом, але залежить дуже багато від нас з вами. Чи впустимо ми Бога у свої серця, у свій край, в наше життя? Згадайте, ще декілька місяців назад, коли ці нелюди стояли під Ніжином, як щиро і сердечно молилися ми. І Господь, це було велике Боже чудо, що тисячі їх і сотні танків відійшли від нашого краю, ми погнали їх з нашого краю. Але я розумію, що це, переш за все, нашими з вами молитвами. Як щиро і сердечно ми молилися до Бога і Господь почув наші молитви.

Але відійшли вони з нашого Чернігівського краю, і здалося нам, що ми перемагаємо, що війна закінчується і ми трішки заспокоїлися. Нам здається, що десь там війна, якщо ми не чуємо пострілів. Але згадайте, кожен день звучить повітряна тривога, війна не закінчилася. І ця нечисть все ж таки топче і сьогодні нашу Українську землю. І ми не позбулися духовної нечисті, яка ще по всій Україні проповідує «рускій мір», «рускій мір», який несе кров і ненависть один до одного.

Не будьмо ми, як ті гергесинські люди, що сказали – Боже, обійди наш край. Згадаймо, як декілька місяців тому ми щиро і середо щовечора молилися, коли знали, що в будь-який момент може прийти загарбник у нашу хату. Розуміємо, що  і сьогодні ця загроза висить над нами, над кожною хатою українською, над кожною родиною українською. Так, сьогодні їх немає на Чернігівській землі, але згадайте Бучу, згадайте Ірпінь, згадайте, що в перший день просто висаджувався десант і цей десант може висадитись в будь-якому місці і в будь-який час. Будьмо готові духовно, перш за все.

Віруйте, наші хлопці стоять на захисті і зброя їхня напоготові, чи готові ми з вами молитовно із хрестом у руках зустріти Бога, щоб Господь Бог став на захист України. Не забувайте сьогодні молитися. Пам’ятайте, день і ніч наші хлопці стоять на варті там на передовій, проливають кров і готові життя свої віддати за нас з вами. І моліться, день і ніч моліться, віддавайте частину свого життя, свого серця, своєї душі за тих хлопців, що захищають сьогодні нашу молитву.

І тільки так ми переможемо і тільки так Бог вижене цю нечисть із нашої землі. Нашими молитвами і зброєю Української армії, але, перш за все, нашою вірою. І коли ми повністю пустимо Бога в наш край і в наші серця і повністю віддамося Господу нашому Іісусу Христу, Його всеохоплюючій милості і Його всесильному захисту нашої держави і нашого народу.

Наші воїни сьогодні стоять на захисті нас з вами. Наша ж з вами місія сьогодні молитися до Господа і впустити Його у кожне місто, в кожну хату, в кожну родину, в кожне серце українця, щоб з Богом разом у праці, в молитві, в боротьбі до перемоги!

Боже благословення на всіх вас!».

Спаси Господи!