У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:

«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь!

Дорогі во Христі браття і сестри, сьогодні Господь Бог наш Іісус Христос устами святого євангеліста розказує нам притчу про багача і Лазаря. Напевно, кожен з нас знає цю цікаву історію про багату людину, яка все в цьому житті земному отримала і попала в ад, і бідного, бідного Лазаря, який своїми стражданнями попадає в райські оселі.

І, слухаючи ці слова, може виникнути думка, що багатство – це дуже і дуже погано. Розказуючи про цю притчу, в основному, я завжди говорив вам про питання смерті. Сьогодні я хочу розказати вам про життя, коли ми з вами сьогодні стоїмо на грані життя і смерті, давайте поговоримо про життя.

Багач і Лазар, бідняк і людина, яка має у цьому житті все. Як це нам знайомо, ми бачимо це сьогодні у повсякденному житті. Один не має за що хліба купити, інший живе і розкошує. Невже ті, що розкошують – великі грішники, які попадають в пекло, попадають в ад? Що такого поганого зробила людина, якщо, наприклад, от уявімо собі великого винахідника, який своєю працею, своїм трудом, своїм розумом, своїми вміннями заробив великі гроші. Невже не можна йому, заробивши ці гроші, розкошувати? Що зробив він поганого, що зробив поганого цей багач, якого Господь Бог осудив і він попадає в пекло?

І, говорячи це,  я згадую нашу українську притчу, чи байку, просто історію. Помирає людина і приходить до Бога, Господь розглядає його справу і каже: «Достойний пекла». Й обурився чоловік: «Боже, я ж нічого не зробив». І відповідь Бога: «Ото ж бо, ти нічого не зробив за своє життя».

Сьогодні Господь у Євангельській притчі осудив багача не за те, що він зробив щось погане, а за те, що він не зробив нічого доброго у своєму житті, своїм ближнім, на Славу Божу, на користь людям.

І, щоб зрозуміли ви, знову ж таки розкажу цікаву історію. Сидить людина в теплій хаті, за вікном іде холодний дощ. І бачить людина, що на вулиці сидить бідний жебрак, ну от уявіть собі, сьогоднішній Лазар. Голодний, холодний, під дощем. І ця людина, яка сидить у теплій хаті нагодована каже: «Яка бідна людина, мокрий, голодний, холодний. Я не можу на це дивитися, треба щось зробити». Встав і закрив штору, щоб не бачити. Як часто у нашому житті ми робимо так само. Ми не бачимо.

Сьогодні, коли йде страшна і жорстока війна проти нашого народу, а наші хлопці герої там на передовій дуже часто голодні і холодні ризикують своїм життям й інколи віддають своє життя за нас з вами. Ми починаємо ремствувати, що бачте яйця в нас сьогодні подорожчали, починаємо ремствувати, що світло почали у нас відключати. Задумаймося, хіба так можна. Все у цьому житті в порівнянні.

Іде війна, що ми сьогодні робимо для нашої перемоги, подумаймо над цим. Чи можливо ми сьогодні, як той багач розкошуємо в порівнянні із нашими воїнами. Звичайно, у нас на столі немає ікри дорогої, але ж і голоду немає. Зважаючи на те, що така страшна війна, у нас слава Богу ще є вода, світло, тепло в наших домівках і наші діти мають хліб і цукерочки до хліба. Дякуймо за це Богові. Із кожної цукерочки виділіть одну для воїна, передайте туди на фронт. одну одежу теплу. Це я просто говорю як приклад.

Кинули ми по школах клич, що нашим хлопцям холодно. І наші ніжинські школи принесли стільки шкарпеток, що ми, напевно, всю українську армію можемо обути і обігріти сьогодні.

Не будьмо сьогодні, як той багач, що не бачить Лазаря під своїми вікнами. А якщо і бачить, то нічого не робить для того, щоб допомогти йому. Допомагайте один одному, бо сьогодні час випробувань. Сьогодні час, коли ми повинні підтримати один одного, підтримати наших воїнів. І разом, і тільки разом, тільки в єдності нашій ми непереможні!

І разом, допомагаючи воїнам нашим й один одному, ми отримаємо у Бога виправдання і перемогу над злом. Так і тільки так ми здобудемо милість Божу на Страшному Суді. Так і тільки так, ми зможемо здолати цього страшного ворога – це зло, яке прийшло на нашу землю.

Багач і Лазар сьогодні хай будуть прикладом нам у нашому житті. Трудимося,  молимося, боремося і перемагаємо усяке зло і у своїй душі й на нашій святій Українській землі.

Боже благословення на всіх вас!».

Спаси Господи!