У велике свято Хрещення Господнього настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:

«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь!

Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні величне свято для всього світу, не тільки  для християн, не тільки для нас православних, а весь світ сьогодні освячується Духом Святим. Вся водна природа освячується Божою благодаттю. І ми з вами освячуємось сьогодні Божою любовʼю.

Господь Бог створив увесь Всесвіт, Господь Бог створив людину і людина на початку була у безпосередньому спілкуванні з Богом. Але согрішила людина і закрилося Небо від нас людей. І світ матеріальний був закритий від Бога, від Божої благодаті. Сьогодні ми читаємо у Святій Євангелії, що коли Господь Іісус Христос увійшов у води Йорданські щоб охреститися від Іоанна, відкрилося Небо і люди всі побачили, як Дух Святий у вигляді голуба сходив на Господа нашого Іісуса Христа. І почули голос Бога Отця: «Це Син Мій улюблений в якому Моє благовоління».

Для світу матеріального, для нас людей являється Бог у Тройці Святій. Бог Отець голосом проголошує Бога Сина Іісуса Христа. І Дух Святий сходить на Іісуса і на всю водну природу, і на весь Всесвіт. Відкривається Небо для нас людей.

Ми грішні люди, ми неслухняні діти Господа, але Бог любить нас такими, якими ми є, чекає нас, виправлення нашого, надіється і вірить в нас. Ми віримо в Бога, а Бог вірить в нас, що ми ще гідні Його любові, що ми ще можемо виправитися, і що ще є надія на щасливе майбутнє.

Саме з цією надією я сьогодні хочу звернутися до кожного з нас. Рік назад ми святили воду і попереджали нас, що прийде війна. Та по великому рахунку вже всі знали, що буде війна, готувалися до війни. Але не хотілося вірити, що в 21-му столітті, в нашому розвиненому суспільстві, в нашій православній державі може статися така біда, що на нас можуть напасти ті, хто називає себе «братами», ті хто вважає себе християнами, прийти до сусіда зі зброєю в руках. Ми це знали, але не хотілося вірити, надіялися на краще.

Сьогодні вже майже рік, скоро рік як іде оця страшна, безжалісна, кровопролитна війна. Гинуть воїни на війні, гинуть мирні люди, найстрашніше – гинуть діти, але в наших серцях повинна жити надія, віра, любов. І віра, про те що все це закінчиться в скорому часі, що Господь не покидає нас, що Бог з нами. А де Бог – там правда, а де правда, Божа правда – там ПЕРЕМОГА! Як Господь переміг зло, у водах Йорданських очистив землю і всю водну природу від скверни, віримо і надіємося, що із сьогоднішньою Йорданською водичкою очиститься наша Українська земля від тієї скверни і нечисті, що прийшла до нас. Очистимося ми з вами і станемо сильнішими, чистішими і ближчими до Бога. Очиститься Церква Українська від московської облуди, від московського лукавства, від «руского міра», який оскверняє і сьогодні наші душі, нашу церкву і наші води, чисті води України. І в цих водах очистимося ми, а «рускій мір», як крейсер «москва», потоне, потоне і згине всяка нечисть.

Ми ж сьогодні прийшли, щоб очиститися, ми сьогодні прийшли, щоб набрати цієї чистоти – води святої. Тож будемо молитися і за тих братів, що сьогодні в облуді, молитися і за ворогів наших, бо так заповідає Господь. Але найважливіше – будемо молитися за воїнів наших, за тих хто береже сьогодні наш мир, за ту можливість, що ми сьогодні можемо молитися і святої води, Йорданської води причаститися.

Божого благословення на всіх вас! Боже благословення на кожного воїна, що береже сьогодні наш мир і нашу молитву, і наше майбутнє, і нашу надію, наше щасливе майбутнє».