Неділя про Закхея: ми всі грішні, але маємо тягнутися до Бога, до покаяння, до Божої благодаті

У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:

«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь!

Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні ця Неділя в святій Православній Церкві називається Неділею про Закхея. І вже з цієї неділі ми починаємо готуватися до святого Великого посту.

Говорячи про Закхея, сьогодні згадалося мені, трішки раніше священнослужитель московської церкви в Україні сказав, що війна на нашій землі – це кара Божа за гріхи українців. Жорстокі, криваві слова… І подвійні почуття, бо, перш за все, ми дійсно грішні, усі ми люди, що живемо на землі, усі ми грішники. І в цьому була правді, і не можливо заперечити слова цього священнослужителя. Неправда в іншому, гірка неправда того, хто себе називає «пастирем». Бог не приходить до грішника з танками, з ракетами. Бог не присилає до грішників вбивць, ґвалтівників, загарбників. Це не від Бога.

Сьогодні, слухаючи притчу про Закхея, ми чули, Бог прийшов до грішника в гості, сів за стіл з ним разом, прийшов у його дім. І всі почали осуджувати: «Як так, праведник прийшов у гості до грішника». Грішник Закхей, який прагнув побачити Бога і заради цього виліз на дерево. Грішник, який тягнувся до покаяння, до святості, до Божої благодаті, прийняв у гості до себе самого Бога.

Бог наш – Бог любові й милості. Бог наш не караючий, а милуючий. І сьогодні в дні війни, в дні важких випробувань, готуючи душу свою до посту, до покаяння за свої гріхи, пам’ятаймо те, що ті випробування з ракетами, ґвалтівниками і вбивцями на нашій землі – це не від Бога. Бог з нами грішними, але все одно з нами, бо ми захищаємо свою рідну землю. Бог з нами сьогодні за нашим столом, Бог з нами сьогодні, як з апостолом Петром, якого питав тричі: «Симоне Іоне чи любиш ти Мене?». Бог сьогодні питає кожного з нас: «Чи любите ви Мене? Так, проливається кров, страшні випробування на Українській землі, в Українській державі, в Українській Церкві, але чи любите ви Мене?». Кожен з нас сьогодні повинен почити цей заклик і відповісти: «Так, Господи. У найважчих випробуваннях ми любимо Тебе, ми відчуваємо Твою руку допомоги».

І, як Петро отримав спасіння від Бога, Бог послав йому Ангела в найважчу хвилину, і Ангел скинув окови з апостола Петра. Віримо, прийнявши Бога до себе в кожну домівку, в кожне серце, признаючись Богові в любові, ми отримуємо від Бога спасіння. Наші полонені повернуться додому і наші воїни отримають перемогу, і буде свято на нашій землі в Україні.

Ми готуємося до посту, піст – це як духовна війна, піст – це боротьба із нашим внутрішнім злом. Перемігши наше внутрішнє зло, ненависть, нетерпіння, наш внутрішній гріх, ми отримаємо перемогу. І отримаємо перемогу над злом внутрішнім і над ворогом зовнішнім. І буде Паска, і буде Воскресіння, і буде свято.

Закхей сьогодні приймає Бога в гості, приймаймо і ми Господа Бога нашого. І з Богом отримаємо перемогу, і свято Воскресіння – перемогу життя над смертю, перемогу добра над злом, перемогу України над цими кровожерливими загарбниками. Буде перемога, Закхей отримав цю перемогу, бо прийняв Бога. І ми отримаємо перемогу, бо ми приймаємо Бога всім серцем і всією душею.

Боже благословення на всіх вас!»

Спаси Господи!

Comments are closed