Вербна неділя: «Осанна во Вишніх, благословенний той хто іде в імʼя Господнє»

У велике свято Входження Господнього до Єрусалиму настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:

«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь!

Улюблені во Христі браття і сестри, за тиждень до Своїх страждань, мученицької смерті і славного воскресіння Господь Бог наш Іісус Христос вʼїжджає до Єрусалиму на осляті, на простому осляті. Але весь Єрусалим, весь народ зустрічає Його як Царя, як переможця, адже, давайте згадаємо, кого так зустрічали квітами, гіллям, одяг стелили під ноги. Царів і переможців так зустрічали. Як Переможця, як Царя, Якого давно очікують, зустрічали люди Господа нашого Іісуса Христа. І не дивлячись на те, що був одітий Він у простий одяг і їхав Він не на бойовому скакуні, а на простому осляті.

Сьогодні, слухаючи Євангеліє, подумалося мені як уже хочеться нам усім, я впевнений хоче вся Україна сьогодні зустрічати наших переможців, воїнів. І честь, і шана буде їм велика. І я впевнений, що ми будемо зустрічати їх квітами з перемогою, я впевнений, що кожен з нас буде готовий зняти з себе останню одежу і постелити кожному воїну, який сьогодні там на передовій проливає кров, постелити йому під ноги килими пишні, доріжки дорогі, свій власний одяг. Бо найважливіше в цьому житті перемога світла, добра і любові.

І найважливіше в цьому житті – ради чого ця перемога. Бо вигукували люди в Єрусалимі: «Осанна во Вишніх, благословенний той хто іде в імʼя Господнє». І тоді виникає питання – в чиє імʼя стоять наші воїни там на передовій? У чиє імʼя і ради чого прийшли окупанти на нашу землю? В імʼя путіна, свого царя? Кричала одна росіянка, що путін «презідент всея зємлі». Наші ж воїни стали в імʼя своїх сімей, закрили своєю груддю нас з вами, ближніх своїх. А написано в Біблії – немає більшого подвигу чим життя своє покласти за друзів своїх. Наші воїни стали в імʼя своєї рідної землі дарованої Богом. Господь Бог дарував нам цю землю, цей світ і стали наші воїни – воїни світла захищати це світло.

Є цікавий батальйон добровольців в Україні, куди приймають тільки віруючих хлопців. «Вступаючи в цей батальйон, ти повинен засвідчити свою віру, – сказав український командир. – Якщо є віра, значить буде перемога!». Якщо немає цієї віри, яким би ти воїном не був, ти не переможеш. З вірою стоять наші хлопці там на передовій і в імʼя Господнє сьогодні захищають нас з вами, своїх ближніх, рідну землю даровану Богом, рідну віру, віру Христову, віру Православну, нашу церкву істинно Українську захищають наші воїни. І коли вони пішли в імʼя Господнє туди на передову, в імʼя Господнє ми і будемо зустрічати їх з перемогою так, як сьогодні зустрічаємо Господа нашого Іісуса Христа. Святково з гілками верби, з діточками на руках, з любовʼю в серці і з вірою у перемогу.

Так, до перемоги ще далеко, так, Ісус Христос йде в Єрусалим і там буде страждати ради нас з вами. Так, проллється кров на хресті Господа нашого Ісуса Христа, але Він воскресне і смерть не зможе втримати його у гробі. І возрадуємося ми з вами, і возрадується весь всесвіт. Так і сьогодні ми розуміємо, що попереду ще жорстокий і кровопролитний бій і розуміємо, що ще не одного Героя ми відспіваємо. Але віримо ми, що переможемо, як переміг смерть Господь наш Ісус Христос. І ми переможемо у цій війні й воскресне Україна. І будемо жити ми у світлій, багатій державі з вірою Христовою, Православною, будемо ходити у світлі храми бога нашого Ісуса Христа, в Українську церкву. Наші діти не будуть знати війни і зривів бомб. Я вірю в це і цю віру хочу посіяти вам усім.

Ми сьогодні зустрічаємо Господа нашого Ісуса Христа з віттям верби і вітаємо Його: «Осанна во Вишніх! Благословен хто йде в імʼя Господнє». Ці слова запамʼятаймо і будемо вітати наших воїнів, які сьогодні в імʼя Господнє виборюють перемогу, перемогу добра над злом, світла над темрявою, перемогу життя над смертю.

Боже благословення на всіх вас!».