Перш за все, наша перемога – це перемога духовна, «руского міра» не повинно бути на Українській землі

У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:

«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь!

Улюблені во Христі браття і сестри, в сьогоднішню неділю ми читали святе Євангеліє, в якому розповідається про чудо зцілення хворої людини по вірі її ближніх. Господь спочатку прощає гріхи хворого, а потім каже: «Встань, візьми постіль свій й іди додому». Хворий встав здоровим, пішов додому, а люди, побачивши це чудо, прославили Господа, Який дав таку силу людям. Саме на цьому я хочу звернути вашу увагу сьогодні.

Сьогодні великі випробування в українського народу, йде жорстока війна, духовна війна ,матеріальна війна. Літають крилаті ракети, нашу землю топче жорстокий, безжалісний загарбник. І по церквах по всій Україні засівають «рускій мір» ,який не животворить, який вбиває, вбиває нас як українців.

Декілька днів назад на вулиці зустрілася мені пара людей, військовий, який приїхав у відпустку, із дружиною. Зі сльозами на очах його дружина мене запитала: «Батюшка, коли буде перемога?». Перефразовуючи її слова, слухаючи сьогоднішнє Євангеліє, так хочеться, щоб кожен воїн наш сьогодні взяв речі свої і звідти, із передової з перемогою здоровим ішов додому. Кожен воїн на захід України і на схід, на Чернігівщину повернулися наші воїни здоровими із перемогою. Але дуже важливо в цьому, щоб ми, сприйнявши цю перемогу, прославили Бога! Саме про це я сьогодні наголошую і буду наголошувати.

Так, ми славимо Україну і ми звикли вже до того, що ми чуємо усюди – Слава Україні! Так, ми славимо героїв наших, тих, що сьогодні стоять на передовій, захищають нашу молитву, наших дітей. Ми славимо тих Героїв, що поклали життя своє за наше майбутнє. Ми повинні славити поряд з цим, а навіть попереду цього ми повинні славити Бога нашого Господа Ісуса Христа. Особливо це відчувають наші воїни, які під обстрілами. І моляться Богу і, коли виживають, залишаються живими і здоровими, перш за все кажуть Слава Богу! Слава Богу, що Він уберіг! Слава Богу, що Він сьогодні тримає нас у цій нерівній боротьбі. Слава Богу, що Він ще тримає нас у вірі, у вірі, у впевненості в нашу перемогу.

І, відповідаючи тій молодій парі, воїну і його дружині, коли буде перемога, я сказав їм: «А, перш за все, подумайте про те, що означає для кожного з нас слово перемога?». Просто відігнати тих нелюдів за кордон? Так вони ж будуть знову стріляти із-за кордону крилатими ракетами по нас. І рано чи пізно знову прийдуть і тоді вже наші діти, онуки знову візьмуть зброю в руки – це не перемога.

Що ж таке перемога? Розвалити росію, але будуть ще інші путіни, два путіни, три путіни. Перш за все, ми повинні перемогти зло тут, в кожному своєму серці, в кожній церкві українській те зло, яке роками засівали московити в наших душах, в наших церквах. Адже як вони кажуть: «Где звучіт руская рєчь, там должен бить рускій воін». І поки чуємо ми російську мову, не туриста, а місцевого жителя, будьте певні, рано чи пізно прийде російський загарбник з автоматом. Рано чи пізно прилетить російська крилата ракета, рано чи пізно почнеться колот в українському народові.

Перш за все, наша перемога – це перемога духовна. Очистимо наші душі від того «руского міра», який вбиває сьогодні нас, як народ, як націю. І коли ми станемо сильними, не важливо, які ми будемо маленькі, великі, ми будемо сильні духовно, ми станемо сильні фізично і тоді нам не будуть страшні ні два, ні три путіни. Тоді і тільки тоді буде перемога. Спочатку перемога духовна, а тоді перемога на фронті. Тоді і тільки тоді буде справжня перемога, коли ми будемо готові сказати – Слава Господу, Який дарував нам таку силу бороти усяке зло.

Сьогодні ми славимо Господа нашого Ісуса Христа. Слава Богу – кажемо ми українці. Сьогодні ми славимо нашу Вітчизну, нашу рідну землю ,яка дарує нам це прекрасне життя, прекрасні урожаї, на якій живуть щасливо наші діти. Славимо Україну і кажемо – Слава Україні! Сьогодні ми славимо наших Героїв, якими славилася споконвіку наша українська земля. Згадайте картину «Три богатирі», там на картині то не росіяни, то українці. Козаки, запорожці, всі наші воїни, ми гордимося ними, тими, що загинули, тими, що сьогодні воюють за нас і кажемо – Слава Героям! І в цьому прославлені вся суть нашої майбутньої перемоги!

Боже благословення на всіх вас!».

Спаси Господи!

Comments are closed