У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа!
Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні до Бога нашого Господа Ісуса Христа підходить юнак із запитанням, яке рано чи пізно, але хвилює кожного з нас: «Що робити мені на землі в цьому житті, щоб осягнути вічне життя. Що робити, щоби жити». І Господь відповідає йому, перераховуючи Заповіді Божі: «Роби це і будеш жити». Юнак відповідає: «З юності я все це виконую». І тоді Господь каже: «Хочеш бути досконалим, продай усе, роздай убогим і йди за мною».
Чи хоче Бог, щоб ми були бідними у цьому житті? Звичайно, ні. Бо саме слово «багатство» має корінь у собі «Божий». Багатий – це той, хто живе з Богом і не в бідності, чи в багатстві справа. Справа в тому, до чого привʼязане наше серце, що тримає нас у цьому житті. І щоб зрозуміли ми, що має Бог на увазі, згадайте, що було 2 роки назад на нашій Чернігівській землі.
Буквально вчора мені розповіли цікаву історію. В одному із містечок на кордоні з росією одна сімʼя збирала кошти на нову хату. Зібрала чималі кошти, всі ці гроші були в банку на рахунку. Живуть вони в старенькій хаті і хочу купити нову. І ось після того, як вони пережили окупацію і відійшли окупанти з Чернігівської землі, і зʼявився мобільний звʼязок і звʼязок із банком, в той же день ця сімʼя всі ті кошти, які вони збирали на нову хату, перерахували на Збройні Сили України, на допомогу нашим хлопцям-героям, воїнам. У критичну хвилину люди зрозуміли, що в іншому випадку не буде ні грошей, ні нової хати, життя не буде. А так, віддавши те, що збирав усе життя, можна залишитися живим, можна жити у старенькій хаті, але жити, жити повноцінним життям і розуміти, що тебе, твоє життя, твоїх дітей, твою стареньку хату оберігають українські воїни.
Господь Бог закликає саме до цього нас з вами – віддайте Богові те, що вам здається, що ви маєте. Живіть з Богом, не тримайтеся того, що привʼязує вас до земного, бо все воно прах. І рано чи пізно ми його покинимо і станемо перед Богом без того, що надбали на цій землі. А все, що надбали на цій землі, можна пустити на добро, на добро людям, на славу Божу, на підтримку нашої армії. А Господь воздасть сторицею, Він не покине нас, Він підтримає нас у найважчу хвилину.
Сьогодні Бог закликає нас бути досконалими, досконалими у нашій вірі в Господа Бога нашого Ісуса Христа. А це значить виконувати заповіді і не триматися матеріального. Останнім часом можна часто почути – я вірю в ЗСУ. Але цього мало, мало тільки вірити, треба трудитися, треба допомагати нашим воїнам. Сьогодні Господь Бог закликає нас бути досконалими у вірі, підтримці нашої армії. Кожного дня, вставши з теплого ліжка, згадаймо, що в цю хвилину десь в холоді під вогнем пекельним стоїть воїн і береже тебе. Памʼятаючи це, зробіть хоча б щось для нашої армії. І тільки так, тільки разом в єдиному пориві, в тому пориві, який був два роки назад на Чернігівщині, ми виженемо ворога. Сьогодні нас розділяють й інколи не хочеться дивитися новини, бо розумію я, що це все від нечистого, від лукавого.
Сьогодні Бог нас закликає – будьте єдині, єдині у вірі й тоді Господь дасть нам перемогу і дасть нам українцям стати досконалими в нашій вірі, в нашому повсякденному житті на славу Божу й на щастя, на щасливе майбутнє наших дітей.
Боже благословення на всіх вас!».
Спаси Господи!
