У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь.
Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні Свята Православна Церква молитовно згадує жінок-мироносиць – тих жінок, які йшли за Господом нашим Ісусом Христом всюди, допомагали Йому, оберігали Його своїми молитвами. І коли Він помер на хресті і був похований у гробі, вони перші прийшли до гробу, вони перші дізналися про Воскресіння, вони перші побачили. Марія Магдалина перша побачила Господа нашого Ісуса Христа Воскреслого.
Свята Православна Церква шанує жінку. Нещодавно в Олександрійській церкві сталася цікава подія, яка сколихнула весь християнський, особливо православний світ. В Олександрівській церкві висвятили в дияконису жінку. Сьогодні ви бачили в нас на службі два диякони співають, читають молитви. Для нас це трішки дивно, наприклад, побачити в облаченні диякона жінку. І ось мені самому стало цікаво як це. Я не великий богослов, але послухав богословів, як і почали досліджувати це питання. І ось зі слів одного богослова: «Я не знайшов канонічної заборони, яка б категорично забороняла жінці бути священнослужителем». Жінка рівна чоловікові.
Були часи, коли жінка не могла свідчити у судді, були часи, коли жінку принижували. І сьогодні є ті країни, де жінка вважається нижчою істотою від чоловіка, але не в нас християн. У християн жінка шанується, як творіння Боже рівне чоловікові. Але не в нас в Україні. В нас в Україні жінка – берегиня, святиня, берегиня родинного вогнища, святиня у кожному храмі православному. Бо саме жінка турбується про сімʼю, саме жінка турбується про прикрасу церкви, саме жінка є молитвиннецею до Господа нашого Ісуса Христа.
І коли на нашу землю прийшла страшна кровопролитна війна, коли вторглися московити вбивати і грабувати нас, поруч з чоловіками стали жінки, стали жінки до зброї, стали жінки плести сітки маскувальні, стали жінки на молитву. І можливо виникне питання – якщо жінка тримає зброю, хіба вона мироносиця?. Так, мироносиця, бо виборює мир. Ми не хочемо війни і саме тому ми стаємо до борні, саме тому наші жінки сьогодні беруть зброю, щоб вибороти мир на нашій землі.
Сьогодні ми шануємо жінку-мироносицю і віримо в те, що прийде час, мирний час на нашій землі, коли жінка буде народжувати дітей, не тримати зброю, а колихати колиску, люльку із дітьми українцями. Ми віримо, що прийде час, коли жінка-мироносиця буде саджати квітники, заквітчувати. Саме цим відрізняється будинки українців, навіть на росії видно, де живе українка, бо хата в неї заквітчина. Ми віримо в те, що Матінка Божа разом з усіма жінками-мироносицями України покриє нас своїми молитвами, своєю благодаттю, своєю великою материнською любовʼю убереже і всі жінки-мироносиці убережуть нашу Україну, наших воїнів і всю землю, всю Церква.
Слава жінкам-мироносицям, слава вам, жінки, на яких сьогодні тримається наш фронт вашими молитвами, вашими роботящими руками, вашими люблячими серцями.
І на закінчення скажу ще одну цікаву новину. У перші дні війни один ніжинський чоловік пропав безвісти. Жінка довго ходила, молилася в церкві, молилися ми разом. Не було тіла, не було ніяких відомостей. Був такий бій, в якому неможливо було вижити. Але я їй казав – віруйте, моліться як за живого. І вона казала – я вірую, батюшка, вірую й молюся. І ось перед Пасхою, точніше на другий чи на третій день Пасхи вона зустрічає мене і тихо на вухо каже – зʼявилася новина, що він живий. Я їй шепнув на вухо – ваша віра, ваша молитва врятувала вашого чоловіка!
Жінки-мироносиці, я закликаю вас, моліться за нас чоловіків, за наших воїнів моліться, ваші молитви бережуть їх, ваші молитви дають їм сили стояти проти ненависного і в десять разів сильнішого ворога, тримати фронт. Ваші молитви спасуть Україну.
Боже благословення на вас жінки-мироносиці!».
Більше фото тут:
