У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:

«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь.

Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні ми чули історію євангельську про те, як Господь зцілює безнадійно хвору, роками кровоточиву жінку. Про те, як Господь піднімає з мертвих дочку Яірову. І задумавшись над цими подіями, я хочу сказати вам – сьогоднішнє Євангеліє про надію! Про надію в безнадійність, про те, що нам сьогодні дуже і дуже треба.

Здається, нема на що надіятися, коли померла людина. Але єдиною надією завжди залишається Бог Господь наш Ісус Христос, Який у найважчу хвилину допоможе, прийде в наш дім і спасе нас. І якщо навіть не прийде в дім, ми можемо прийти до Нього і доторкнутися до Бога, доторкнутися до віри, доторкнутися до Того, Хто розбиває усяке зло, Хто зцілює усяку хворобу, Хто піднімає з мертвих і дарує надію в цьому житті, до Бога нашого Господа Ісуса Христа.

У важку хвилину, у найважчі часи для України, коли сьогодні вирішується питання, дійсно, насправді вирішується питання життя і смерті. Ми кличемо Бога, щоб Господь прийшов до нас, щоб Господь зцілив Україну. Бо стікає кровʼю наш народ, роками, як та кровоточива, ллється українська кров і вся земля наша вже просочена кровʼю людською.

І є два нюанси. Перше – Бог приходить до нас. Друге – чи ми приходимо до Бога? Звичайно, людей багато, але чи є в нас та віра, з якою доторкнулася кровоточива жінка до Бога? Чи ми просто штовхаємося у цій життєвій круговерті, у війні і у проблемах ми штовхаємося, а потрібна тільки віра і з цією вірою доторкнутися до Бога. І Господь дасть нам сил справитися з усіма проблемами, Господь зцілить наші хвороби, загоїть наші рани, Господь піднімить з мертвих те, що здавалося б померло. І буде Україна, і буде віра наша українська твердою і незламною, і буде Церква Українська в якій ми знайдемо спасіння від Господа нашого Ісуса Христа.

Боже благословення на всіх вас!».