У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до прихожан з такою проповіддю:

«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь! Улюблені во Христі браття і сестри, я вітаю вас із святою неділею, вітаю вас із святим причастям, вітаю вас, що ви сьогодні прийшли до Господа нашого Іісуса Христа на Його вечерю, на Його пир, на Його весілля. Бо кожна служба Божа – це вилична подія у духовному світі і для кожного з нас.

І говорячи про це, згадаймо сьогодні, читали ми святе Євангеліє про те, що Господь кличе нас, кличе кожного з нас на цю вечерю.

Вечеря готова, все приготоване для нас, для торжества Духу, для спасіння душі нашої. І церква, вся церква православна – це церква покликаних. Господь кличе нас. Ми відгукуємось на цей поклик і йдемо до храму Божого. Інколи говорять – та в нього проблеми, саме тому він пішов до церкви. А ще говорять – та йому нічого робити, от він до церкви і ходить.

Але насправді в кожного з нас, і в того, що пішов у церкву, є свої проблеми, і в того хто не пішов до церкви також є проблеми. І навіть якщо немає проблем людина інколи замість церкви поїде кудись відпочивати.

Тобто чи в церкві ми, чи не в церкві залежить не від того чи є нас проблеми, чи немає. А залежить від нашого духовного стану.

І сьогодні в притчі ми чуємо, що відмовляють люди господареві, який накрив стіл для них. Люди відмовляються найпростішими проблемами, які вони могли відкласти на завтра і вирішити їх згодом. Перший говорить, що купив землю… Предвічна проблема, проблема землі. І б’ємося ми віками, тисячоліттями за землю. Кожен хоче, щоб у нього було побільше тієї землі. І закінчується це для кожного з нас однаково – метр на два і не більше…

А здобувши землю, ми хочемо на цій землі щось побудувати, посадити і саме тому ми чуємо у сьогоднішньому Євангелії, другий каже –  я купив волів і треба глянути на них. Воли, худоба, городи, зараз весна прийде і ми кажемо – та в церкву не піду, мені потрібно на город.

Будинок побудувати. Буквально вчора мені телефонували люди з Києва, великі проблеми – відбирають під Києвом будинок заради землі. І ніхто допомогти не може, і люди звертаються до Бога. Бо по великому рахунку нічого не варте те, що ми побудуємо, що ми надбаємо, якщо це буде не ради Господа нашого Іісуса Христа. А навіть якщо надбаємо ради Бога і оселимося в цьому будинку. Пам’ятаєте ми читали притчу, чоловік каже – і буду веселитися, пити, їсти, бо маю добра на багато років.

І саме тому ми чуємо сьогодні як третій каже – весілля в мене, я не можу прийти до тебе на твій пир, я не можу прийти на твою вечерю, бо в мене радість велика. І не розуміє людина, що тільки розділивши свою радість із радістю своїх ближніх, ти зможеш отримати справжню, щиру, сердечну, божественну, духовну радість.

25 числа на Різдво Христове я вітав тих християн, які святкують за новим календарем  і писав так, що я сьогодні розділяю вашу радість для того, щоб 6, 7 числа ви розділили зі мною мою радість, і так в єдності прославлення Господа нашого Іісуса Христа, ми будемо єдині в дусі.

Сьогодні нас дуже багато чого розділяє, але єднає церква, єднає всіх нас поклик на вечерю Господню. І де б ми не були, ким би не були, якщо ми всі разом ідемо до Господа, ми всі будемо єдині у Господі нашому Іісусі Христі.

В кожного з нас свої проблеми – земля, будівництво, худоба, весілля чи хрестини. Будь-які проблеми, які відривають нас від Бога можуть і єднати нас з Богом, якщо ці проблеми, ці питання, які турбують нас, ми віддамо на волю Божу, віддамо у руки Божі і з Богом будемо вирішувати їх. І тоді легше буде вирішити проблеми і ми не відмовимо тоді на поклик Божий, а Бог не відмовить нам.

Давно, давно вже років 15 тому назад розказувала мені наша прихожаночка, Царство Небесне, доброї пам’яті баба Ульяна – ото батюшка возила я раніше цибулю з Мигалівки, торгувала, на городі працювала, всім допомагала і нічого не встигала, нічого не встигала. Сьогодні, каже, я ходжу до церкви, працюю на городі, допомагаю сусідам, дітям і в церкві допомагаю і всюди встигаю, бо Бог мені допомагає.

Господь кличе кожного з нас, не відмовляйте на Його поклик і Господь не відмовить вам і Господь допоможе вам і з Богом будуть вирішуватись всі наші проблеми, і з Богом буде легше жити в цьому складному світі.

Боже благословення на всіх вас!».

«Спаси Господи», – відповідають прихожани храму святої Покрови.