Сьогодні, 6 січня, у Навечір’я Різдва Христового отець Михаїл звернувся до прихожан храму святої Покрови з такою проповіддю:
«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь! Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні Переддень Різдва Христового, Навечір’я Різдва Христового, як називає свята Православна церква цей день. Я хочу, щоб ми з вами задумалися над величчю тієї події, яка відбулася більше двох тисяч років назад.
Ми з дитинства пам’ятаємо, як нас учили, я народився 68-го року, і казали там, наприклад, 1970 рік нової ери. Але не уточнювали, що це таке «нова ера» тому, що була така політика безбожності і хотіли відвернути людей від Бога. І саме тому говорили «нова ера» не уточнюючи, що ми рахуємо новоліття від Різдва Христового.
І сьогодні у нас настає 2021 рік від Різдва Христового. Подія, яка розділила світову історію на до і після, до Різдва, і після Різдва Бога на землі.
Господь створює світ, але не покидає його, не залишає напризволяще нас – дітей своїх. І коли Він бачить, що світ вже на краю безодні, Він посилає Сина свого Єдинородного Бога, другу Особу у Святій Троїці, Бога, який втілюється через Діву Марію у людське тіло, стає людиною. Стає таким самим, як ми з вами, щоб взяти нас за руку і повести до Світла, до Спасіння.
Про цю подію говорило дуже багато пророків. Ми сьогодні читали пророцтва багатьох у Біблії, що Діва народить, народить у Віфлеємі, що Він упасе увесь світ. Чекаючи на Спасителя, великі мудреці і царі побачили зірку на небі і пішли за цією зіркою. У переддень Різдва Христового ми уявляємо, що вже царі ідуть до Віфлеєму. Ще ненароджений Христос, але вони вже у дорозі, ще ненароджений Христос, але Діва Марія вже їде на перепис із своїм чоловік Йосипом, сидячи на осляті, будучи вагітною, Вона терпить страждання і муки дороги.
І ми уже з вами очікуємо цієї величної події, бо Христос народжується і тоді, і сьогодні. Саме тому ми так і вітаємось: «Христос Рождається!». Він народжується, предвічно народжується і сьогодні, народжується і народиться в наших серцях, і в нашому храмі, і в нашому вертепчику.
І готуючись, ми сьогодні постуємо, пам’ятайте – сьогодні строгий піст до сходження першої зірки. І коли зійде перша зірочка, ми сідаємо до святкового, але ще пісного столу. Накриваємо, за українською традицією, стіл із кутею і дванадцять пісних страв ставимо на стіл. І славимо Народженого Христа, Народженого Младенця нашими українськими колядками, піснеспівами, які розповідають про цю величну подію.
З давніх-давен з хати до хати несуть звістку про цю подію дітки і дорослі, ходять в гості один до одного і колядують, розказують, співають про Народженого Христа.
І ми з вами будемо постувати сьогодні, і ми з вами сядемо до святкового столу. І хай звучить по всьому світу весела колядка, бо Христос Рождається!
Боже благословення на всіх вас».
Нова радість стала, яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна світу засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого повився.
Ангели співають, “слава” восклицають,
На небеси і на земли мир проповідають.
Давид виграває, в гуслі ударяє,
Мелодійно і предивно Бога вихваляє.
І ми теж співаймо, Христа прославляймо,
Із Марії рожденного, смиренно благаймо:
– Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю,
Даруй літа щасливії сего дому господарю.
Даруй господарю, його господині,
Даруй літа щасливії нашій неньці Україні.
В мирі проводити, Тобі угодити
І з Тобою в царстві Твоїм на вік віків жити.
