У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до прихожан з такою проповіддю:
«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Амінь. Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні Господь Бог наш Іісус Христос питає своїх учнів апостолів і кожного з нас: «Чи можете пити ту чашу, яку Я п’ю?».
В інтернеті я бачив цікаву картину, Чашу, з якої ми всі причащаємося, було зображено у колючках. Обплетену тим колючим терновим вінком, який наділи на голову Господу нашому Іісусу Христу. Я думаю, що можливо і ви бачили таку цікаву картину. Цікава вона тим, що якщо придивитися і вдуматися, то стає зрозуміло, що напитися із цієї чаші можна тільки наколовши руки свої і уста свої. Тільки через страждання можна випити з тієї Чаші, з якої випив Господь наш Іісус Христос.
Ми наближаємося сьогодні все ближче і ближче до Паски. Позаду вже більша частина посту і вже хочеться Паски цієї, свята. Не їди, не м’яса, хочеться свята весни. Щоб розцвітало все не тільки на землі, а в душі і в серці.
Хотілося того і апостолам, вони йшли за Богом і мріяли про славу, Божествену славу. Він їм говорить, що ми йдемо в Єрусалим, там Я буду убитий, розіп’ятий. Вони слухають і не чують, і підходять до Іісуса Яків і Іоанн, і кажуть: «Господи, зроби так, щоб ми сиділи справа і зліва від Тебе». «Не знаєте, чого ви просите»: сказав їм Господь. Вони ж то думали, що Він воссяде у славі. Він говорив їм раніше, що Я сяду на престолі і ви сядете кругом мене, і будете судити Дванадцять колін Ізраїлевих, будете судити весь світ. Це їм запам’яталося, але вони не знають, що Він іде зараз на розп’яття, на страждання. І справа, і зліва від Нього розіпнуть розбійників і будуть вони помирати в страшних муках.
«Не знаєте чого ви просите»: говорить Господь.
Сьогодні я хочу звернутися до кожного з вас, до тих, хто відданий Господу нашому Іісусу Христу, до тих, хто кожної неділі у церкві, до нашого колективу і хто кожного дня у церкві працює на славу Божу, молиться і вдень, і вночі, зранку і ввечері. Ми з вами всі ідемо цією дорогою до Єрусалиму, до нашого спільного дому Небесного. Ми мріємо про те, щоб Господь Бог був з нами, а ми були поряд з Ним справа, зліва, можливо трошки і далі, неважливо.
Задумайтеся всі, особливо ті, хто поряд зі мною в праці і молитві – куди ми ідемо? До слави Божої? Так, але перед тим буде розп’яття, страждання, Страсті Господні. Сьогодні ви причащалися із Чаші Господньої. Уявіть собі її в колючках і та ложечка, з якої ви брали причастя, це Божа лжиця страждань Його за нас з вами. І те, чим ми причастилися сьогодні – це Його страждальницька кров на хресті, яку Він пролив за кожного з нас.
Чи можемо ми пити ту чашу з якої випив Господь наш?
Сьогодні ніхто з нас не зможе дати ствердної відповіді, бо ми люди, слабкі і грішні. Але повірте, Бог любить нас такими які ми є, і Він не відштовхнув Якова і Іоанна, які прийшли до Нього. Він не відштовхне нікого з нас. Він допоможе нам в найважчу хвилину нашого життя.
Будьмо вірні Йому у хвилину страждань, час муки і розп’яття будьмо біля Нього, щоб бути з Богом нашим і в хвилину торжества, і воскресіння, світлого Христового Воскресіння.
Боже благословення на всіх вас!».
Після богослужіння у церкві привітали з іменинами Інну, яка кожної неділі співає у хорі Покровського храму. Многая і благая літа!
