У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до прихожан з такою проповіддю:
«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь! Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні Неділя між Вознесінням Господа нашого Іісуса Христа і Святою Трійцею – величними святами, одним величним святом і іншим величним святом. І в ці дні завжди на душі не тривога, а таке незвичне почуття неспокою.
За церковним уставом протягом року на початку літургії і любого молитослів’я ми читаємо молитву Духу Святому, Царю Небесному. На Пасху ми починаємо читати молитву – Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував. Але ось Господь возноситься, ми перестаємо читати молитву Воскресіння, а молитву Духу Святому ще не читаємо, бо Дух Святий ще не зійшов. Він зійде в день Святої Трійці. І ось ці десять днів таке міжчасся, і ці десять днів були дуже важкими днями, в духовному плані важкими, для святих Апостолів. Вони увірували у Господа нашого Іісуса Христа, вони бачили Його страждання і Воскресіння. І ось Возноситься Він на Небеса і дає їм обітницю, обіцяє їм послати Духа Святого. Проходить день за днем, а вони чекають. Кажуть, що найважче в житті доганяти і чекати. Вони чекають, вірять і чекають, вірять і можливо десь у душі вже закрадається страшний сумнів, адже день за днем тягнуться і ці дні важкі в духовному плані.
Коли людині найважче у цьому житті, людина повинна молитися, отримувати силу духовну в молитві до Бога. І саме тому сьогоднішнє Євангеліє – це є молитва Господа нашого Іісуса Христа до Бога Отця. Її ще називають Архієрейською молитвою, молитвою первосвященницькою. Він молиться за своє стадо, за учнів Своїх, за церкву Свою, за нас з вами. Взагалі у Євангелії дуже багато є моментів молитви Господньої. Господь сам дає нам приклад молитви, Він молиться в юності, Він молиться, коли стає на шлях проповідницький. 40 днів постує у пустелі і молиться, перед тим як покликати за Собою учнів Своїх. Він всю ніч молився, написано у Євангелії. Він молився, коли воскресив праведного Лазаря, Він молився, коли висів на хресті розіп’ятий, молився за своїх ворогів, за тих, що Його розпинали.
Він молиться і сьогодні за нас з вами, але я хочу звернути сьогодні вашу увагу на цікаву деталь. Говорить Господь сьогодні: «Не за весь світ молюся, а тільки за тих, кого Ти дав мені». Господь прийшов, щоб показати лукавство всього світу. І Він із цього світу, грішного світу вибирає тих, кого Отець Небесний вибирає, хто вміє чути і бачити істину. А світ – лукавий, лукавий був тоді і сьогодні він лукавий. Нам, хто сьогодні молиться у храмі спокійно, тому ніхто не заважає.
Можливо і дивно чути про це, про це мало хто говорить, про це майже не пишуть в газетах і в інтернеті. Але як і тоді вбивали християн, так і сьогодні вбивають християн по всьому світу. За минулий рік, є офіційні дані, які можна знайти в інтернеті, кожний восьмий християнин постраждав за віру. Уявіть собі – кожен восьмий, не у війні, не в лайках, сварках, а тільки за віру в Господа нашого Іісуса Христа. І не тільки постраждали. Кожен восьмий – це 340 мільйонів християн в 2020 році постраждали за віру так, чи інакше, але їх утісняли за віру Христову. Із них 4 тисячі 761 людина – убиті за віру в Господа нашого Іісуса Христа.
Іде 21 століття, ми живемо у світі, який відкритий для всіх і для всього, крім християнства. Світ не приймає світло і саме тому убивають християн по всьому світові. І саме тому я сьогодні закликаю кожного з нас – шануймо те, що ми маємо сьогодні, мир на землі нашій, мир духовний я маю на увазі, бо іде війна на Сході. Але ми можемо сьогодні спокійно молитися у храмі, сьогодні у нашому храмі можуть спокійно гратися і молитися діти і це радує, бо діти – це наше майбутнє, які приведуть до храму своїх дітей і які будуть своїх дітей вчити миру і любові.
Шануймо це, що ми маємо і віруймо у те, що Господь Вознісся, відкрив нам дорогу до Неба і пошле нам Духа Святого. І в Дусі Святому будемо жити, радуватися і славити Господа нашого Іісуса Христа.
Боже благословення на всіх вас!».
