У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до прихожан з такою проповіддю:

«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь!

Ось і приходять теплі осінні дні. Дні, коли в наших краях в Україні весело святкували весілля після літніх робіт, після того, як молодь підростала, гуляли всі весілля. І люди запрошували один одного до себе на радість велику, щоб розділити цю радість, люди ходили один до одного.

І я пам’ятаю ще з дитинства, зараз вже цього немає, зараз вже можна послати листівку, зателефонувати запросити. А раніше ще в дитинстві, я пам’ятаю, йшла молода із дівчатами по вулиці від хати до хати і запрошували на весілля. Запрошення на весілля – це було дійство, святково одіті дівчата, хлопці, якщо молодий запрошував. Йшли по дорозі і, коли зустрічали прохожого, теж його запрошували: «Просили вас тато і мама, і ми вас просимо – приходьте до нас на весілля!». І якщо когось не просили, то це була образа – як це всіх запросили на весілля, а мене не просять.

Сьогодні ми читаємо притчу Господа нашого Іісуса Христа, в цьому контексті трішки дивну. Бо готове все на весілля і заколоте теля годоване, як читаємо ми, і все приготоване і просять на весілля, а люди не хочуть іти. Ну добре, ну не хочуть буває і таке, але більше того, – тих посланців, що запрошують, образили і навіть вбили, – говорить Господь. І це для нас сьогодні дивно, ну не хотіли йти на весілля, для чого вбивати невинних людей? І трішки не зрозуміло. Але якщо подумати про що говорить Господь і зрозуміти, що Бог говорить про Себе, тоді все стає на свої місця.

Господь говорить про те, що Він готує для нас велику радість, велике свято – Єднання землі і Неба, Єднання духовного і матеріального. І для цієї радості усе готове і Він посилає Пророків, щоб запросили нас на це весілля, на пир великий, на святкування. А ми відмовляємося. Хто сьогодні в неділю пішов на базар, хто сьогодні в неділю пішов на поле своє. І не просто відмовляються люди від цього запрошення, а і часто вбиваємо ми тих, хто запрошує нас. Як убили самого Господа Іісуса Христа, як вбивали Пророків тисячі років до цього, так вбивають і сьогодні християн по всьому світу.

Історія повторюється з року в рік, століття у століття, бо темрява не терпить світла і тих, хто несе світло, вбивають ті, хто боїться світла.

Є у сьогоднішній притчі ще одне дивне і не зрозуміле для нас з вами – це весільний одяг. Ми сьогодні ідемо на весілля кожен у своєму святковому весільному одязі, але раніше була традиція – на вході у двір весільний людям давали весільний, чистий, святковий одяг. І коли Господар побачив людину без весільного одягу, він зрозумів, що ця людина увійшла не через двері.

Сьогодні і ми ідемо до храму Божого, як на весілля, але який наш з вами одяг? І думаємо ми собі – а про який одяг говориться? Перш за все, це одяг нашого хрещення, це те біле крижмо, яким обгорнув нас батюшка священик, коли витягнув із хрещенської купелі. Це символ нашої чистоти духовної. Чи біле крижмо те сьогодні з роками, чи зберегло воно чистоту, чи чиста душа наша, чи зберегли ми цю чистоту? Чи і до нас сьогодні може підійти Господар і сказати: «Де твій весільний одяг? Чому душа твоя занапащена?». І якщо не зберегли ми чисту душу і чистий одяг, чи можемо ми сьогодні з вами очистити душу і наш одяг, наше крижмо? Можемо. Смиренна душа, щире покаяння очищує нас. Прийшовши на це весілля, на пир Господній, очистивши душу у святому покаянні, ми зможемо причаститися цієї великої радості.

Сьогодні Бог дає нам більше, як ті вгодовані телята у притчі. Сьогодні Господь Бог дає нам з вами Самого Себе. У святому причасті, що може бути більше і величніше, як Тіло і Кров Господа нашого Іісуса Христа. Тіло і Кров, які дарують нам радість і спасіння у цьому світі. Але не всі ми сьогодні у храмі Божому, не всі ми сьогодні у чистому, святковому одязі і саме тому Господь говорить: «Багато покликаних, але мало вибраних». Задумаймося сьогодні над словами Господа нашого Іісуса Христа.

Боже благословення на всіх вас!».

Після літургії отець Михаїл, прихожани храму святої Покрови і клірос Покровського храму привітав отця Олександра з Днем народження. «Не важливо скільки років ми живемо на цій землі, важливим є те, якою є наша душа. Ми знаємо, що душа у нашого отця Олександра молода. Хай Господь Бог примножить літа отця Олександра», – сказав у привітанні отець Михаїл.  Многая і благая літа!