30 вересня у день святих мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до прихожан з такою проповіддю:

«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Амінь.

Улюблені во Христі браття і сестри – віра, надія, любов супроводжують все наше життя, бо віримо ми в Господа нашого Іісуса Христа. Надіємося ми на Бога, на Його милість. Ми надіємося на краще майбутнє, навіть той, хто не вірує, все одно надіється на щось. Любов, Бог є любов, написано у Біблії, і любов живе у серці кожного з нас.

Віра, Надія і Любов були три дочки, три сестрички в матері їхньої Софії ще в далекому другому столітті нашої ери. Жили вони в Римі в час, коли тільки за ім’я «християнин» могли вбити, замучити, замордувати. Мати ж, не дивлячись ні на що, мати їхня Софія, що означає «премудрість Божа», виховала їх у вірі, у палкій, безпосередній, дитячій, сердечній, щирій, безмежній вірі у Господа нашого Іісуса Христа, у Його спасительну дію життя і смерті, воскресіння нас на землі, в те, що Він чекає нас там у світі духовному на Небесах. В цій вірі зростали дівчата, у цій вірі жили, в цій вірі і померли за цю ж віру.

Коли імператор почув про них, він запропонував їм принести жертву ідолам в обмін на життя – або ви визнаєте віру свою і помираєте, або просто принесете жертву комусь, відречетеся від Христа і будете жити.

Сьогодні, розказуючи про великих дівчат, які загинули за віру свою, я згадую коли наші діти гуляли кругом церкви, бігали, велика компанія діточок, які вже сьогодні повиростали, у деяких свої діти. І ось тоді я дізнався від дітей що таке «покабутки» – таке цікаве ніжинське дитяче слово. По тому розшифрували мені діти, що це «как бута», покабутки. Тобто можна було щось сказати, пальці за спиною перехрестити, це була дитяча гра така. І все, щоб вони оце сказали, було не дійсне, якщо ти сказав, перехрестивши пальці за спиною – покабутки…

Це віра сьогоднішніх, сучасних дітей. Але не можна жити в цьому світі покабутки. Життя і віра наша дійсні, якби ми не перехрещували пальці свої за спиною. Чому я це згадую, бо інколи може виникнути думка така – ну подумаєш, можна було покабутки, відректися від Христа, ось так просто сказати, а потому, коли тебе відпустять, знову піти до Христа, розкаятися. Але повірте, той хто зречеться Бога, навіть покабутки – він ламає ж своє життя, це земне життя і ламає своє життя у вічності. Щоб зрозуміли ви, щоб було ближче до душі вам, попробуйте покабутки – зректися від своєї рідної мами. Страшно, павда? Неможливо… Якщо ти любиш, любиш від усієї душі, і ця любов безмежна, то навіть покабутка, навіть просто так не вийде тобі відректися.

Таку любов, безмежну любов проявили ці діти. Таку любов до Бога, безмежну любов сьогодні і ми повинні нести у своєму серці. Бо наше життя справжнє, не покабутки, наша віра справжня. Ми віримо і не перехрещуємо пальці за спиною, а складаємо пальчики свої у християнський православний пучечок і хрестимося і щиро сповідуємо свою віру. І це сповідання нашої віри повинно бути символом і світлом всього нашого життя.

Коли закрадеться в серце якісь сумнів, згадайте маленьких дівчаток Віру, Надію, Любов, які страждали за цю віру, які віддали життя своє за цю віру. Згадайте матір їхню Софію, яка страждала ще більше, бо убивали дочок її на її очах, а це найбільше страждання для матері. Але страждаючи, вона знала, що є Бог, Який у вічності там у Царстві Небесному, у вічному блаженстві чекає їх. Яка знала це, і знаєте от так по-материнські можна було сказати –  донечки, та ну відречіться. Мамине серце боліло, але вона цього не зробила. На могилі у своїх дівчаток за три дні вона теж померла, віддала душу свою у руки Господа нашого Іісуса Христа.

Віра, Надія, Любов, премудрість Божа Софія хай супроводжують все наше життя. Вони взяли страждання на себе і хай відвернуть вони своїми молитвами нас від наших страждань, полегшать наші страждання, укріплять нашу віру, нашу надію, нашу любов. Дарують нам премудрість Софії у нашому житті. А ми будемо їх славити у наших молитвах, нині, повсякчас і на віки віків. Амінь!

Боже благословення на всіх вас».

Всіх іменинниць зі святом! Всім Вірам, Надіям, Любові і Софіям многая і благая літа!