У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:

«Улюблені во Христі браття і сестри, сьогоднішня Неділя є таким невидимим рубежем, границею між святковими днями і постовими днями. Закінчуються зимові свята і ми ось вже душею відчуваємо наближення Великого посту. І Свята Православна Церква починає готуватися і готувати нас з вами душею і тілом до Великого посту. І саме тому ми сьогодні читаємо на святій літургії історію про митаря, який захотів побачити Спасителя. І ця історія дуже важлива сьогодні, особливо сьогодні для нас з вами.

Митар покидає усе і біжить на зустріч Господу. Не змігши побачити Спасителя із-за народу, він вилазить на дерево, щоб із дерева глянути на Нього. Господь побачив його і сказав: «Сьогодні Мені потрібно бути у домі твоєму». І заходить в гостину до митаря, чим викликає осуд у навколишніх людей. І сказав Господь: «Сьогодні прийшло спасіння для дому цього». І ці слова дуже важливі і актуальні особливо сьогодні для нас з вами.

Ми живемо у складний час, у час коли тривога і хвилювання переповнюють наше житті. Тривога за наше здоров’я, ми слідкуємо за новинами і чуємо скільки тисячі і тисячі людей сьогодні хворіють. І ця зловісна хвороба пандемія не припиняється на землі. Ми хвилюємося за нашу землю, за нашу державу, за наш народ, за наші сім’ї і за наших дітей, бо стоять на границі нашій цілі орди московські, я не побоюся сказати так, із танками, автоматами готові в будь-яку хвилину напасти на нас. І ці обставини не можуть не хвилювати нас українців, християн, нас православних.

І раптом ми сьогодні чуємо у святій Євангелії Господь каже: «Сьогодні прийшло спасіння для дому цього». Напевно, кожен з вас, хто освячував свою домівку, чули ці слова. Бо це Євангеліє, яке ми слухали сьогоднішній літургії, читається і на освячення дому. І як би хотілося сьогодні і нам з вами почути від Господа, від Бога нашого, від нашого Вседержителя: «Сьогодні прийшло спасіння і на ваш дім». І в наші родини сьогодні прийшло спасіння і в нашу державу, і в нашу церкву. Ми хочемо цього, але що потрібно зробити нам для того, щоб і ми почули такі слова?

Перш за все, бажання побачити Господа, жити з Богом і у Бозі. Зустріти Господа у нашому житті. І непросто бажання, а піти на зустріч Богові, відірватися від цих земних повсякденних турбот. Відірватися, піднятися вище над земними проблемами і земними турботами і, побачивши Господа, повірте, Господь зайде і в нашу з вами домівку, Господь побачить наші стремління і наші бажання, і зайде у наші душі, прийде в наше життя, в наш дім і в нашу державу, і в нашу церкву.

Складне життя сьогодні, весь світ і нашу державу, і нас з вами переслідує важка хвороба – пандемія корона вірусу. І ми бажаємо звільнитися від цього, але у більшості своїй не бажаємо жити з Богом. Сьогодні на границі нашої держави стоїть ціла орда із смертоносною зброєю, готова увійти і захопити наші землі. Ми хочемо жити в мирі із сусідом, ми не хочемо війни, ми не хочемо ні на кого нападати, ми хочемо жити у мирі зі всім світом. Але поряд із цим ми не хочемо прийняти Бога у свій дім, ми не хочемо московського загарбника, але в той же час ходимо в московську церкву. І це неправильно. І той московський загарбник приходить сюди, бо знає, що тут є його церква і його прихильники. І це теж неправильно.

Відкиньмо гріх, позбудьмося гріха у нашому житті, прийдімо до Бога і Господь прийде у наш дім. У наш дім прийде не війна, а мир, якщо ми захочемо миру всією душею, Господь прийде і скаже: «Мир вам, здоров’я вам». А у мирі та здоров’ї, щастя, радості і вам, і нам, бо сьогодні прийде спасіння і для нашого з вами дому, як прийшло спасіння до дому Закхеєвого.

Тривога наповнює наші серця, тривожився і Закхей дві тисячі років назад, але він пішов на зустріч Богові й отримав спасіння. І якщо і ми будемо іти на зустріч до Бога, Господь прийде до нас, і буде вже все добре і в нашій домівці, і в нашій державі, і в нашій істинній канонічній Православній Церкві України.

Боже благословення на всіх вас!».