У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафія з такою проповіддю:
«Христос Воскрес!
Улюблені во Христі браття і сестри, в сьогоднішню неділю перш за все я хочу щиро вітати всіх вас жінок мироносиць із вашим святом.
Сьогодні свято жінки мироносиці. Вся Православна Церква, весь Християнський світ молитовно сьогодні згадує жінок, які перші почули звістку про Воскресіння Господа нашого Іісуса Христа. І я вітаю вас, вітаю кожну жінку, яка несе у своєму серці мир і добробут в сім’ї, в церкві, в родині, в Україні і в усьому світі.
Сьогодні із самого початку, зранку вийшов такий цікавий діалог із однією жіночкою. Я привітав її, а вона каже – сьогодні ж не 8 березня. Кажу – ні, звичайно, сьогодні не 8 березня, сьогодні набагато кращий день для вас жінок. Адже давайте вдумаємося, взагалі я не думав сьогодні порівнювати, але хочу, щоб ви самі жінки порівняли 8 березня і сьогоднішній день – День жінки мироносиці.
8 березня – це придумане свято в якому захотіли прирівняти жінку і чоловіка. Здається гарно! Але насправді це приниження для жінки. Коли ми рівняємо жінку до чоловіка, ми принижуємо жінку.
В День жінки мироносиці ми возвеличуємо жінку навіть і над чоловіком, жінку маму, матір. Ніколи чоловік не може стати мамою, тільки жінка. Жінку сестричку, дружину, половину чоловіка, жінку берегиню ми возвеличуємо на таку недосяжну висоту, що не один чоловік не зможе дотягнутися. Адже можуть бути у церкві золоті хрести і золоті куполи, але якщо немає міцних стін і міцного фундаменту, то ні один золотий купол не встоїть. І цими стінами, цим фундаментом для будь-якої церкви є жінка. Може бути міцний фронт, міцні, сміливі солдати, воїни, герої, але якщо немає надійного тилу, ні один фронт і не один солдат чи воїн не встоїть на війні. А цим надійним тилом для кожного фронту є жінка – волонтери, ви жінки, що сітку плетете.
У кожного священика, ну майже у кожного, є матушка. І на заході України матушку називають «єгомость». Ми часто не розуміємо, не знаємо, що означає це слово. Я вам розшифрую – «його міць», міць, сила священика в його матушці. У дружині сила кожного чоловіка.
Сьогодні Церква Православна возвеличує і прославляє жінку мироносицю, жінок які йшли за Іісусом Христом і готували Його і уважно слухали Його проповіді. Жінок мироносиць, які єдині не втекли і залишилися біля Хреста, оплакуючи, сльозами омиваючи Його рани. Жінок мироносиць, які перші пішли до Гробу Господнього і несли миро, щоб омити тіло Його, і перші почули звістку про Воскресіння.
Я вітаю і вас, адже, розказуючи про фундамент церковний, про надійний тил, про матушку, я кажу про всіх вас. Ви є наша сила, сила Церкви, сила України, сила сім’ї, сила і батюшки, і нашої церкви. Я дякую всім вам жінкам мироносицям і поклоняюся, дякую і молюся за вас, дякую і сьогодні прославляю всіх вас. Вашими руками сплетено, ну якщо не кілометри, то сотні квадратних метрів сітки для наших воїнів. А скільки смачних пиріжків й інших смаколиків спекли і приготували ви для наших воїнів. А скільки молитов звучало в нашому храмі і ще звучить вечорами і темними ночами за наших воїнів. Я дякую вам за вашу працю, за вашу молитву і за те, що ви є у нас такі гарні, найкращі у світі.
Христос Воскрес!»
Воістину Воскрес!
Сьогодні у храмі святої Покрови кожна жінка з рук батюшки отримала живу квіточку в горщику. Нехай ці квіти ростуть і радують наших жінок. Зі святом! З нами Бог і за нами перемога!
