У Покровській церкві привітали з іменинами Володимирів, що воюють, трудяться і моляться.

Першим привітали воїна Володимира, який став на захист нашої України. Коли ми спимо у теплому ліжку, пам’ятайте, що є ті, які в дощ і холод трудяться, молиться і бореться за наш мир і за наше майбутнє.

Крім воїнів з передової, ще є воїни праці. Роками до храму святої Покрови з Вертіївки приїжджає й пішки приходить ще один Володимир – воїн праці, який трудиться. Здавалося б проста людина, але без цих простих людей не справиться жодний воїн. Кожної неділі майже 20 кілометрів до храму долає Володимир і це є справжнім прикладом християнина, бо що таке 20 кілометрів, коли ти йдеш до Бога, до істини, правди і спасіння.

Є ще в нас молитовний воїн Володимир, який з самого малку молиться у Покровському храмі й мріє стати священиком. Десяток років назад, він маленьким хлопчиком підійшов до отця Михаїла і сказав: «Батюшка, візьміть мене на роботу». З того часу Володимир трудиться і молиться в олтарі.

Многая і благая літа всім Володимирам!