У свято Великомученика і Цілителя Пантелеймона настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь!
Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні величне свято у всьому православному світі. Ми молитовно згадуємо великого Цілителя, молодого юнака, який з Божою благодаттю, з великою вірою, навчаючись на лікаря, став Цілителем.
Чи відчуваєте ви, що я сьогодні розділяю ці два поняття – лікар і цілитель? Так, лікар лікує, але істинний цілитель той лікар, який вірить у Бога, який призиває на допомогу у своєму лікуванні Господа нашого Ісуса Христа. І тоді немає нічого неможливого для цього лікаря. І тоді до цього лікаря тягнуться люди, як тягнулися люди до Луки Кримського – нашого великого українського цілителя.
Відповідність нашого життя до Божої волі – ось, що творить чудеса на цій землі.
Ще молодим юнаком святий Пантелеймон, якого називали «той хто, як лев» Пантелеон, дізнався про Христову віру, бо мати його була християнкою і з маленького вчила його молитися. Але рано вона пішла із життя і батько віддав його на навчання до місцевих лікарів. І він вчився лікувати людей. Але істинне цілительство він отримав тоді, коли на нього звернули увагу місцеві християнські пастирі й навчили його віри, віри в Господа нашого Ісуса Христа. Навчили його істини, і з цією істиною й вірою він, перш за все, підняв із мертвих маленьку дитину, яку вжалила змія. Він помолився до Господа і маленька дитина піднялася жива. Він молився до Господа й відкривалися очі незрячих, зцілювалися безнадійно хворі.
За це, за істинну й за істинну допомогу людям він був і покараний безбожними управителями. І що тільки не робили йому, Господь укріпляв його і відвертав усяке зло і зцілював всі його рани. І тільки тоді, коли йому відсікли голову, закінчилося його життя земне. Але не закінчилося і ніколи не закінчиться та Божа благодать, яку він призивав на всіх болящих, бо із рани витекла кров з молоком, а дерево, яке оросила ця кров, раптом зацвіло й зродило цілющими плодами. Сьогодні плоди його віри ми бачимо по всій землі й у нашій церкві.
Я ж сьогодні хочу ще і ще раз звернути вашу увагу на відповідність нашого життя і віри в Господа нашого Ісуса Христа. Бо сьогодні ми бачимо лікарів, які не завжди є цілителями. І, продовжуючи цю аналогію, ми бачимо сьогодні воїнів, які не завжди є визволителями, а є загарбниками. І немає волі Божої над ними, а є прокляття, прокляття вічне й у віках буде над загарбниками. І вічна слава буде нашим Героям, які життя свої сьогодні покладають за нас з вами. Сьогодні є священники, які тільки так називаються, але вони насправді безбожники, які благословляють на цю війну, на вбивство, благословляють бомбити нас українців ракетами, щоб знищити нас як націю і стерти з лиця землі нашу Українську Церкву. І хіба це відповідність? Ні. Вони тільки називаються священниками, але то не є Божі слуги, то слуги сатани.
І так можна продовжувати до нескінченності, я ж сьогодні хочу, щоб кожен з нас заглянув у своє серце і подумав про себе – чи моє життя є у відповідності до моєї віри у Господа нашого Ісуса Христа. Щоб кожен з нас впорядкував своє життя, налагодив його так ,як на це є воля Божа. І тоді, і тільки тоді ми отримаємо від Бога Його божественну благодать, ми отримаємо молитвами святого Цілителя Пантелеймона зцілення від усякої болячки. І будемо щасливі, щасливо житимемо в мирній і багатій Україні, у мирних, щасливих і люблячих родинах і будемо славити Господа нашого Ісуса Христа, що прославився в чудесах святого Цілителя Пантелеймона.
Боже благословення на всіх вас!».
Після святкової літургії у храмі читали молебен до святого Цілителя Пантелеймона і освятили водичку, яка зцілює всякі недуги і хвороби. Також сьогодні в храмі всі парафіяни прикладалися до ікони святого Пантелеймона з часточкою його святих мощей.
